Вілла Гопляна

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Архітектура Трускавця (10 березня 2014 р.)

**Вілла Гопляна**
Вілла Гопляна
	49°16′ пн. ш. 23°30′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 23.500° сх. д. -->
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна	Україна
Розташування	Трускавець
Автор проєкту	Ян Семкович
Будівництво	1925 — 1926
Відомі мешканці	Раймунд Ярош
Стан	задовільний
Адреса	Майдан Кобзаря, 3
	Вілла Гопляна (Україна) Вілла Гопляна (Львівська область)
	Вілла Гопляна у Вікісховищі

Вілла Гопляна, також Вілла Ґопляна — дерев'яна вілла у місті Трускавці, пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 530-М^[1]. Тепер у віллі знаходиться музей народного художника України Михайла Біласа (1924—2016). Неподалік розташована вілла «Постій» — найдавніша у місті Трускавці.

Історія

Розвиток курорту на початку XX століття перериває Перша світова війна. Трускавець 1914 року окупували спочатку російські, а потім й німецькі війська. Найбільшої шкоди завдало перебування у місті 3000 німецьких вояків від серпня 1915 року до квітня 1918 року. Німці розграбували та зруйнували пансіонати та вілли, вивезено до Німеччини медичну апаратуру, меблі, картини та ін. Всі плани спілки Раймунда Яроша «Трускавецькі джерела» було порушено^[2].

Раймун Ярош зміг розпочати відновлення курорту лише восени 1921 року. Попри фінансову післявоєнну кризу, котра охопила Європу після першої світової війни, Ярошу вдалося швидко розбудувати та модернізувати курорт. Трускавець став у ряд з таким здравницям Європи, як Бад-Райхенгалль та Вісбаден.

До першої світової війни у центрі міста був майданчик, на якому збиралися фірмани. На цьому місці Раймунд Ярош збудував для себе дерев'яну віллу «Ґопляну» за проєктом Яна Семковича. Будівля була розрахована на 50 осіб.

У 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Яроша. Тут у цій величній споруді його родина приймали посла США у Польщі, президента Туреччини, президента Естонії Костянтина Пятса та багатьох інших почесних гостей.

У пивниці вілли до 1949 року розташовувався маленький цех, де наповнювали пляшки мінеральною водою з джерела «Юзя»^[3].

Нині на головному фасаді вілли знаходиться бронзова меморіальна таблиця із зображенням Раймунда Яроша та написами українською та польською мовами. Меморіальна таблиця була встановлена у 2003 році.

У 2009—2010 роках було проведено реконструкцію вілли.

Архітектура

Вілла споруджена у третій період (1921—1939 роки) локалізації курортної забудови Трускавця^[4], у 1925—1926 роках у традиційних формах модерну з елементами закопанського стилю.

Це — єдина зі збережених вілл зрубної конструкції, зведена з тесаних смерекових колод, з'єднаних між собою за допомогою врубок^[5]. Будівля дерев'яна, квадратна в плані, двоповерхова з мансардою та високим цокольним поверхом, зрубно-каркасної конструкції на цегляному фундаменті, із різьбленими галереями-аркадами на фасадах, завершена ламаними багатосхилими дахами. Багато декорована різьбою. Причому різьба має вже характер, що наближений до підкарпатських та гуцульських дерев'яних хат.

В інтер'єрі з центрального фоє на другий поверх ведуть тримаршеві сходи. Міжповерховий майданчик між першим і другим сходовими маршами прикрашає вітраж із зображенням давнього павільйону «Нафтуся», виготовлений у 1925 році на Краківській фабриці вітражів Станіслава Ґабріеля Желенського. 1976 року вітраж відреставрував у Львові Анатолій Чобітько.

Примітки

↑ Перелік пам'яток архітектури місцевого значення Львівської області (PDF). castles.com.ua. Замки і храми України. Архів (PDF) оригіналу за 14 липня 2025. Процитовано 8 жовтня 2025.
↑ Історія: вілла Гопляна. drohobychyna.com.ua. Вікова спадщина Дрогобиччини. Процитовано 25 лютого 2025.
↑ Микола Іваник, Іванна Волох, Лев Петранівський. Спацер по старому Трускавцю: маршрут № 3 (вул. Гмінна - Солтуси - Шкільна). djerela.com.ua. Джерела Трускавця. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 25 травня 2014.
↑ Харчук Х. Формування архітектури Трускавця у XIX — першій половині XX ст. (на прикладі курортної забудови): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури… — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. — 250 с.
↑ Харчук Х. Основні періоди формування курортної забудови міста Трускавця та їх ідеологічне підґрунтя (XIX — перша половина XX ст.) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — вип. 1 (31). — С. 222—226.

Посилання

Музей народного художника України Михайла Біласа. karpaty.info. Архів оригіналу за 10 лютого 2025. Процитовано 8 жовтня 2025.
Місто Трускавець курорт. Історія Трускавця. tort.com.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 8 жовтня 2025.

Архітектура Історія Трускавець

[:1-1] Перелік пам'яток архітектури місцевого значення Львівської області (PDF). castles.com.ua. Замки і храми України. Архів (PDF) оригіналу за 14 липня 2025. Процитовано 8 жовтня 2025.

[:2-2] Історія: вілла Гопляна. drohobychyna.com.ua. Вікова спадщина Дрогобиччини. Процитовано 25 лютого 2025.

[:3-3] Микола Іваник, Іванна Волох, Лев Петранівський. Спацер по старому Трускавцю: маршрут № 3 (вул. Гмінна - Солтуси - Шкільна). djerela.com.ua. Джерела Трускавця. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 25 травня 2014.

[:4-4] Харчук Х. Формування архітектури Трускавця у XIX — першій половині XX ст. (на прикладі курортної забудови): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури… — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. — 250 с.

[:5-5] Харчук Х. Основні періоди формування курортної забудови міста Трускавця та їх ідеологічне підґрунтя (XIX — перша половина XX ст.) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — вип. 1 (31). — С. 222—226.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]