Вікіпедія:Перейменування статей
| Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву. | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявкуПеред тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
| |||||||||||||
Поточні заявки
[ред. код]Стаття пов'язана з англомовною "Thinking outside the box" і поточну назва статті "Задача про дев'ять точок" краще перекласти по іншому. Пропонується нова назва "Нестандартне мислення" (для цього потрібно видалити перенаправлення Нестандартне мислення). Іншим варіантом може бути "Мислення поза шаблоном" --Merlin.anthwares (обговорення) 12:13, 24 листопада 2025 (UTC)
- А як у джерелах? --Рассилон 12:19, 24 листопада 2025 (UTC)
- Єдине авторитетне джерело, яке я можу знайти - це Cambridge: think outside the box англійською мовою. У вільному перекладі - це ідіома, що означає мислити образно, використовуючи нові ідеї замість традиційних або очікуваних ідей --Merlin.anthwares (обговорення) 13:08, 24 листопада 2025 (UTC)
Проти Не згоден з запропонованою ідеєю. Стаття Латеральне мислення — вона і є про нестандартне мислення, тож перенаправлення має вести саме туди. Можливо, її навіть слід було б перейменувати, бо латеральне значно менш зрозуміло звучить. Натомість обговорювана стаття — про один характерний випадок нестандартного мислення. Це конкретна задача, яка потребує нестандартного підходу, що породило англомовний крилатий вислів. Тобто, тема статті охоплює одну задачу та пов'язаний з нею вислів. Тут я бачу два варіанти:
- Якщо стаття радше про вислів Thinking outside the box, то вона має називатись саме так, може навіть англійською за ВП:ЛАТ. Якщо український переклад вислову (тільки якщо зі збереженням специфіки задачі) поширений, то краще використати його.
- Якщо стаття радше про задачу, то слід залишити чинну назву й переробити преамбулу.
- Щоб обрати один із варіантів, потрібно пошукати джерела й добре поміркувати, що відоміше й важливіше для українськомовного читача. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:25, 24 листопада 2025 (UTC)
- Стаття "Задача про дев'ять точок" в цілому повторює структуру і пов'язана з англійською "Thinking outside the box", хоча перше редагування згадує саме задачу про дев'ять точок. В англійській статті "Thinking outside the box" задача про дев'ять точок згадується як приклад "виходу за рамки".
- Мені подобається варіант перейменування статті на "Thinking outside the box", але якщо остаточне рішення залишити поточну назву, то, на мою думку, необхідно видалити асоціацію з англійською Thinking outside the box --Merlin.anthwares (обговорення) 13:26, 24 листопада 2025 (UTC)
- Не зовсім так, в англвікі є окремі статті про вислів Thinking outside the box і про задачу en:Nine dots puzzle. Не впевнений, що нам обов'язково розділяти ці статті. Але якщо ми вирішимо, що стаття в основному про задачу, прибирати згадки про англомовний вислів не можна, позаяк він дуже відомий. Просто можна зосередитись на задачі, а після неї окремим розділом подати її вплив. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:08, 24 листопада 2025 (UTC)
У 17-18 століттях, коли Джон Лок писав свою працю, слово "essay" дійсно розглядалося як спроба або розвідка певної теми. Однак, у сучасному вжитку "essay" зазвичай перекладається як "есе", що точніше відображає жанр твору Лока. Наприклад: Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу, ст. 217 --Merlin.anthwares (обговорення) 01:06, 24 листопада 2025 (UTC)
Назва штату походить від назви озера, тож озеро є первинним і має бути без уточнення. Тут ситуація подібна на Дніпро: є річка і велике місто на ній, але ми річку називаємо без уточнення, бо вона первинна і дала назву місту.--Анатолій (обг.) 12:39, 23 листопада 2025 (UTC)
Проти. В більшості інтервікі уточнення нема (є наприклад в киргизькій та татарській, але навряд чи вони є для нас орієнтирами). В більшості інтервікі саме стаття про озеро має уточнення. Крім того порівняння з Дніпром недоречне. Адже у нас і річка, і місто однаково широко відомі. А от про озеро Мічиган мало хто знає, робити статтю про нього основною недоречно. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:12, 23 листопада 2025 (UTC)
- В англійській мові часто до озер додають Lake, навіть, якщо там нема неоднозначності (напр. en:Lake Baikal, en:Lake Balkhash), тож на них не варто орієнтуватись. Щодо «про озеро Мічиган мало хто знає» не зрозумів. Це ж 5-те за розміром озеро в світі.--Анатолій (обг.) 22:09, 23 листопада 2025 (UTC)
- В англійській так, а щодо інших? Чи це міжмовна традиція? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 24 листопада 2025 (UTC)
- В англійській мові часто до озер додають Lake, навіть, якщо там нема неоднозначності (напр. en:Lake Baikal, en:Lake Balkhash), тож на них не варто орієнтуватись. Щодо «про озеро Мічиган мало хто знає» не зрозумів. Це ж 5-те за розміром озеро в світі.--Анатолій (обг.) 22:09, 23 листопада 2025 (UTC)
Проти. Тут найголовнішим є те, що всесвітню відомість мають саме Великі Озера. Та й у нас, зазвичай, для старих та усталених назв є традиція що населені пункти часто відоміші за однойменні річки:- Бахмач
- Буча
- Герца
- Золотоноша
- Ірпінь
- Кодима
- Лохвиця
- Мерефа
- Охтирка
- Стрий
- Тисмениця
- Тлумач
- Токмак
- Харків
- Хорол
- Шостка
Я не пам'ятаю міст однойменних з озерами, тому я зведу це лише до річок. Єдині два суттєві виключення котрі я бачив - це Мена, Остер (немає основного значення) та Сині Води (але там змінилися і назва річки, і назва населеного пункту з часом). Видозмінені назви я не враховував (на кшталт Вовчанськ, Міусинськ, Іршава, Полтава, т.п.), бо вони не релевантні в цьому випадку. Єдиний повноцінний випадок де така сама ситуація як з Дніпром - це Прип'ять, але я думаю що тут зрозуміла природа виключних обставин для цього прикладу. Як і в інших випадках наведених вище, штат Мічіган (де живе 10 мільйонів осіб, фактично невелика держава за розміром) є значно відомішим. Згадок, особливо в українських джерелах, значно більше для штату. А випадок з містом Дніпро доволі унікальний, значною мірою продиктований тим що зміна була відносно недавньою. --Duppertip (обговорення) 18:48, 23 листопада 2025 (UTC)
- Ну але ті всі річки вони невеликі, а про Бахмач і не знав, що така річка є. А по Хоролу, до речі, було обговорення і вирішили, що дизамбіг має бути основним.--Анатолій (обг.) 22:09, 23 листопада 2025 (UTC)
- На мою думку тут схожа ситуація: сам штат значно більший за озеро, і джерела також тут на стороні штату. Та ж річка Харків доволі велика, але там є значна перевага саме за містом. Якби була мова між містом та озером, то озеро б точно було більш відоме. А от у порівнянні з цілим штатом перемагає вже штат. Те перейменування не містить нормального підсумку, хоча якщо брати аргументи Andriy.v то штат значно важливіший. З відвідуваннямніби також є чиста перевага штату. --Duppertip (обговорення) 13:19, 24 листопада 2025 (UTC)
Проти: з власного досвіду знаю, що спочатку Мічиган асоціював виключно зі штатом і лише набагато пізніше дізнався, що є таке і озеро.--Словолюб (обговорення) 21:54, 23 листопада 2025 (UTC)
— Це написав, але не підписав користувач Artemikus (обговорення • внесок).
Проти "Донецький Свято-Преображенський катедральний собор", але дійсно є питання чи не варто перейменувати на Свято-Преображенський собор (Донецьк). Єдине що мені не зрозуміло - це чому є інша назва, "Спасо-Преображенський". Тому варто розглянути яка саме має бути назва. --Duppertip (обговорення) 07:44, 3 листопада 2025 (UTC)
Проти Собор, на жаль, в окупованій зоні, про що стаття чомусь мовчить. Відоміший він очевидно під нинішньою назвою. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:14, 23 листопада 2025 (UTC)
В українській мові можливо і можна використовувати назву східнослов'янського союзу племен, що жили у VI—X ст. на українському Поліссі Деревляни. Але все-таки назва Древляни правильніша. Наприклад, у підручнику з історії України за 7 клас Ю. Ю. Свідерського, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишина вживається назва цього союзу племен Древляни. Волков Михайло Левович 13:33, 30 вересня 2010 (UTC).
За. Волков Михайло Левович 13:33, 30 вересня 2010 (UTC).
За Все життя вчили, що древляни, а деревляни, якщо чесно, перший раз побачив. --Вальдимар 15:41, 30 вересня 2010 (UTC)
Проти Чому східнослов’янські племена називати по-південнослов’янськи? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:42, 30 вересня 2010 (UTC)
Проти Справжня назва була повноголоса, що не секрет для будь кого, хто знає хоч якісь основи про походження української (та й не тільки) мови. Тож "правильніша" назва якраз "деревляни". Втім тут принципово на що орієнтуватися, на те як плем'я дійсно звалося насправді та з точки зору сучасної науки, чи як цю назву перекрутили в літописах написаних церковнослов'янським суржиком? Це доречі на голос, а просто аргумент на користь.
За Древляни, бо традиція.--UeArtemis 18:55, 3 жовтня 2010 (UTC)
- Звідки ж така традиція? У Грушевського — деревляни. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:18, 6 жовтня 2010 (UTC)
За традиційну назву, — Johnny 18:58, 3 жовтня 2010 (UTC)
Проти як Дрюндя--Deineka 03:33, 4 жовтня 2010 (UTC)
Проти, оскільки у словнику є обидва слова, а традиція, мабуть, все ж за деревлянами, так у Крип'якевича, Півторака (Українці: звідки ми і наша мова), в УСЕ тощо (див. Google books), особливо якщо вірити, що оригінальна назва була повноголоса — NickK 20:51, 4 жовтня 2010 (UTC)- Рішення: пропозиція не підтримана--Deineka 13:09, 10 жовтня 2010 (UTC)
Повторна номінація
[ред. код]Пропоную перейменувати на очевидно популярнішу та сучаснішу назву згідно ЕІУ (яка, до речі, "деревлян" не подає навіть як альтернативну назву). Попередня номінація з цього питання була 13 років тому й, схоже, при підбитті рішення аналізувалися не аргументи, а голоси. Крім того, ЕІУ тоді ніхто не наводив у приклад. У працях фахівців-медієвістів зустрічається і перший і другий варіант, але саме пропонований варіант є найбільш популярним про що свідчить назва статті у фаховій енциклопедії. --Seva Seva (обговорення) 23:45, 13 жовтня 2023 (UTC)
Утримуюсь бо з одного боку звичніше Древляни, але з іншого це очевидно вплив староболгарської мови чи її московского діалекту, як то Деревляни/Древляни, Городи/Гради, Володимир/Владимир... — Казкар (обговорення) 08:06, 15 жовтня 2023 (UTC)
- "це очевидно вплив староболгарської мови чи її московского діалекту" -- Ну і що? вплив однієї мови на іншу, запозичення -- нормальне явище--Unikalinho (обговорення) 19:03, 1 листопада 2025 (UTC)
Проти Слово «деревляни» більше підходить через фонетичну особливість української мови — повноголосся, яке відрізняє сучасну українську мову зокрема й від давньоруської. Тому назва «древляни» тяготітиме до застарілої вимови, тоді як «деревляни» відображатиме притаманне сучасній мові явище, завдяки чому це слово краще вписуватиметься в мову. -- Gzhegozh обг. 08:43, 23 листопада 2023 (UTC)
Проти У лютому 2024 почався конкурсний відбір нових підручників для 7 класів.[1] У 5 із 7 проєктів підручників з курсу «Історія України» використовується варіант деревляни.[2] З актуальних учбових видань 2020 року[3] у 6 зустрічається деревляни проти 2 — древляни. Такі обширні енциклопедії, як ЕІУ, оновлювані раз на кільканадцять років, не годні вспіти за сучасним слововжитком.
За. ЕІУ очевидно авторитетніша за підручники. А автори підручників, судячи з усього, орієнтуються на вікіпедію, тому авторитету нуль. Вжиток тут теж ні до чого (в АД переважають "древляни" -деревляни Приблизна кількість результатів: 1 070 (0,06 с), а не "деревляни" -древляни Приблизна кількість результатів: 506 (0,07 с)). Крім того, древляни є в УСЕ і УРЕ, таким чином можна зробити висновок, що написання без зайвої "е" усталене. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:50, 1 листопада 2025 (UTC)
За Сучасна форма деревляни не схожа з самоназвою та назвою більш ранніх епох. Якщо посилатись на різноманітні "іпатьївські літописи" та інші, то там вживається назва Древлѧне, що читається як Древляне (або в нашому випадку Древляни) VollyM (обговорення) 15:48, 10 листопада 2025 (UTC)
Вочевидь помилкове написання прізвища. У виданні Інституту історії України «Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923». Енциклопедія: у Т. 2: З-О, стр. 418 (Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. 832 с. ISBN 978-966-2067-61-3) пишеться Лесняк. У Литвина М. і Науменко К. в книзі «Історія ЗУНР…», — С. 260 — він Лесняк. Так само він зветься Лесняком у Шанковського Л. «Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920»; у Лазаровича в «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба»; у Луговий, Богдан; Лугова, Олена «Велич і трагедія Лисоні»; у австрійського історика Ернста Рутковскі (Rutkowski, Ernst. «Die k.k. Ukrainische Legion 1914—1918»). У статті «Історія України. Українська революція 1917—1921 рр. Постаті: Лесняк Омелян» — він знов таки Лесняк. Пропоную перейменувати. --Poltavski (обговорення) 13:56, 5 жовтня 2025 (UTC)
- @Замішанець: оскільки ви змінювали назву, то прохання пояснити як все ж його мають правильно звати. Потрібно буде в статті зробити зрозуміліше як і чому правильно. Duppertip (обговорення) 18:07, 5 жовтня 2025 (UTC)
- Звичайно. З цього приводу зроблю доповнення. --Замішанець (обговорення) 18:38, 5 жовтня 2025 (UTC)
- Чи є якісь вторинні АД, які віддають перевагу публікації Бажанського від 1984 року стосовно написання прізвища Лисняк проти Лесняка у цілій низці АД? --Poltavski (обговорення) 19:33, 5 жовтня 2025 (UTC)
- вислав поки що вам поштою первинні --Замішанець (обговорення) 19:38, 5 жовтня 2025 (UTC)
- Дякую, я ознайомився. Первинний документ є очевидно звичайним реєстровим списком. Він не може бути прийнятий як переконливий доказ написання прізвища особи. Я за свою вікіпедійну практику бачив безліч подібних архівних списків із хибним написанням прізвищ. Хоча спільнота укр:Вікі досі не прийняла правило іменування статей, але віддавати перевагу одному виданню, в якому аргументація будується на свідченнях земляків, було б неправильним. Вважаю за необхідне керуватися написанням прізвища як є у більшості сучасних АД (переважно академічних), а варіант «Лисняк» прописати в дефініції преамбули і в окремому розділі «Щодо написання прізвища». --Poltavski (обговорення) 06:22, 6 жовтня 2025 (UTC)
- вислав поки що вам поштою первинні --Замішанець (обговорення) 19:38, 5 жовтня 2025 (UTC)
- Чи є якісь вторинні АД, які віддають перевагу публікації Бажанського від 1984 року стосовно написання прізвища Лисняк проти Лесняка у цілій низці АД? --Poltavski (обговорення) 19:33, 5 жовтня 2025 (UTC)
- Звичайно. З цього приводу зроблю доповнення. --Замішанець (обговорення) 18:38, 5 жовтня 2025 (UTC)
- @Замішанець: Ви провели пошук особи статті по списках особового складу австро-угорської армії (Ranglisten Heeres 1914-1918)? Знайшли ви там прізвище гауптмана Лисняка? Натомість, австрійський історик Ернст Рутковський приводить у своїй написаній по матеріалах Віденського військового архіву книзі гауптмана Лесняка (das I. Baon der Ukrainer (Kdt. Hptm. Leśniak)). --Poltavski (обговорення) 07:35, 7 жовтня 2025 (UTC)
- В тому і проблема, що в австро-угорщині він був Лесняк, в селі прізвище є лише Лисняк, в УГА Лисняк, а остаточно питання можна закрити лише через віднайдення метрики. --Замішанець (обговорення) 07:44, 7 жовтня 2025 (UTC)
- Редактори Вікіпедії не мають надавати перевагу якомусь окремому джерелу. Завданням редакторів Вікіпедії є відшукати авторитетні джерела щодо особи й іменувати статтю так, як прийнято в переважній більшості авторитетних джерел. Виняткові варіанти написання прізвища треба викласти в преамбулі і тексті статті, не оминаючи поширені, як це зроблено тепер. Редактори не займаються оригінальними дослідженнями, як-то визначенням правоти дослідників чи єдино правильного варіанту написання прізвища тошо. Натомість як фаховий історик ви можете необмежено довго шукати метрику, паспорт та інші документи, що засвідчували особу і потім надрукувати відомості про знахідки і власні висновки щодо прізвища в рецензованому фаховому виданні. Але як редактору Вікіпедії, вам було б невиправданим заводити обговорення в глухий кут і відстоювати написання прізвища, спираючись на одне джерело, водночас ігноруючи більшість джерел. --Poltavski (обговорення) 08:29, 7 жовтня 2025 (UTC)
- В тому і проблема, що в австро-угорщині він був Лесняк, в селі прізвище є лише Лисняк, в УГА Лисняк, а остаточно питання можна закрити лише через віднайдення метрики. --Замішанець (обговорення) 07:44, 7 жовтня 2025 (UTC)
Якщо в джерелах є і так, і так, тоді краще віддати перевагу етимологічному варіантові: Лисняк. Бо лис чи ліс, навряд прізвище від лесу (Löss, вид ґрунту).--Юе-Артеміш (обговорення) 11:36, 21 жовтня 2025 (UTC)
- він так і підписувався в усіх документах --Замішанець (обговорення) 10:26, 14 листопада 2025 (UTC)
Аргументація номінатора видається переконливішою. Тільки зауважу, що за ВП:ІС-П назва буде «Омелян Лесняк». -- RajatonRakkaus ⇅ 15:15, 29 жовтня 2025 (UTC)
- Особа з України... чому ІП?--Unikalinho (обговорення) 10:08, 9 листопада 2025 (UTC)
- Бо тут скоріше особа з Заходу з невживаним патронімом. Не бачу підстав уживати щось окрім ІП або ПІБ за винятком людей з очевидно наявним, але невідомим патронімом. -- RajatonRakkaus ⇅ 11:18, 15 листопада 2025 (UTC)
- Перегляньте сторінку по цім діячу. Уже завантажено його підпис (автограф). Вердикт - це таки Лисняк. Підпис 1917 року. --Замішанець (обговорення) 10:35, 14 листопада 2025 (UTC)
Перейменування з особистої чернетки у простір статей, оскільки текст готовий для публікації як енциклопедична стаття. — Це написав, але не підписав користувач Карина Юристка (обговорення • внесок) 18:16, 25 вересня 2025 (UTC).
- @Карина Юристка: Тут обговорюються перейменування вже існуючих статей, а не створення нових. Ви ж цілком можете створити статтю і перенести туди текст зі своєї чернетки--Unikalinho (обговорення) 15:29, 4 листопада 2025 (UTC)
Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)
За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)
- Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)
Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)
- Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)
Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)
Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [1].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
- "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)
- Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)
- @Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus ⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)
- Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)
- @RajatonRakkaus: Мені пропозиція Duppertip більше подобається: просто Борщагівська лінія і Троєщинська лінія.--Анатолій (обг.) 17:19, 4 серпня 2025 (UTC)
- Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [1].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР → Окупація СРСР Бессарабії та Північної Буковини
Точно не "світ", оскільки Pax, з якого було перекладено на рос. "мир" означає українською саме "мир", а не "світ". Також можливий варіант Російський мир або Русский мир. Моя номінація стосується слова "світ", яке тут стоїть некоректно. Та й у джерелах не зустрічав вислову "російський світ", натомість зустрічав "русский мир" і транслітерований варіант "русскій мір"--Unikalinho (обговорення) 13:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Не згоден щодо некоректності слова «світ». По суті, маємо справу з цим словом у геополітичному сенсі, «русский мир» — це або про спільні з Росією цінності загалом, або про ту частину світу, яка нібито до цих цінностей має стосунок. Миром це назвати важко. Я гадаю, що причиною непорозуміння щодо слова pax є вирази Pax Romana та Pax Britannica, в яких насправді йдеться про процвітання, мир та золоту добу відповідних країн. Але різниця з Pax Rossica в тому, що для Римської та Британської імперій це реальні історичні періоди, а для Росії це пропагандистське кліше, яке пояснює гаданий «новий світопорядок». У ВУЕ добре про це написано. У самій ВУЕ є джерела, там або «русский мир», або «русскій мір», справді. Але тут треба дуже ретельно подивитись на джерела та оцінити вжиток. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:20, 6 березня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [2]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- Там не пояснення некоректності, там пояснення, що він поширюється за Росію, а тому не є тільки російським. Тобто, він каже, що «російський світ» це ок, якщо він російський — але не ок, коли він уже більший за Росію. Але на сторінках 5, 7, 27, 31, 67, 69, 70 є саме вжиток слова «світ», дуже дотичний до поняття. Навіть зі слів Killreal'а можна зрозуміти, що там теж значення, ближче до «світу». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:43, 7 березня 2024 (UTC)
- "цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ" -- Навіть якщо й так, то назва нашої статті Русский мир або транслітероване Русскій мір не суперечитиме цій тезі. Я ж не пропоную перейменувати на Російський мир. А транслітерація чи трансплантація іншомовних сталих висловів цілком нормальна практика, взяти хоча б те ж Pax Romana (а не Римський мир) чи Гітлер'югенд (а не Гітлерівська молодь)--Unikalinho (обговорення) 10:41, 7 березня 2024 (UTC)
- Моя думка була така, що чинна назва цілком придатна, але за наявності переваги дійсно слід перейменувати на «русский мир» або «русскій мір». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:49, 7 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [2]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- Все ж таки я підтримую варіант російською, "русский мир", як у ВУЕ. Це найбільш однозначний варіант, важко обрати одну конкретну українську форму, оскільки я не бачу перевагу за жодною, а значення в них можуть дещо відрізнятись, як видно з обговорення. А вже в преамбулі можна подати всі варіанти з джерелами. Якщо ми за ВП:ЛАТ передаємо латинські вирази в оригіналі, то немає проблеми й у тому, щоби передати цей. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:21, 14 серпня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
Коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Російський світ (термін) → Рускій мір (термін). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:27, 6 березня 2024 (UTC)
- Російський світ дійсно вживається рідше. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Уже якось казав: за буквою Правопису мусить бути «Руський мир». Є правила передачі морфем та рос. И. На додаток у цих слів є відповідні значення (див. СУМ-11): мир 2 — «І мир первозданний / Одпочив на лоні ночі» (Тарас Шевченко), руський — те саме, що російський, людина російської національності: «За окремим столом похмуро обідав руський і боязко позирав навкруги» (Михайло Коцюбинський).--Юе-Артеміш (обговорення) 10:14, 7 березня 2024 (UTC)
- Там є примітка, що це розмовний стиль. На практиці слід розрізняти руський (Русь) та російський (Росія), тому цей варіант можна було би застосувати хіба що для часів Володимира чи Ярослава, але аж ніяк не до росіян. Ми ж про Pax Rossica говоримо, не про Pax Ruthenica. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:25, 7 березня 2024 (UTC)
- Тобто, ви пропонуєте правильну морфологічну адаптацію, але абсолютно хибний з погляду змістового навантаження вислів. Тобто, треба йти до джерел. У них трансплантація, транслітерація або переклад, які взагалі не регулюються правописом, тому хибними їх вважати навряд чи можна. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:27, 7 березня 2024 (UTC)
- тобто? за уточненням СУМ-11 щодо розмовного стилю? --『Shiro Neko』Обг. 22:35, 7 березня 2024 (UTC)
- Справа Суслова і Білодіда живе і перемагає, відкидаючи Грушевського з 13 томами "Історії України-Руси", сучасних істориків і політологів, логіку і сучасну термінологію, посилаючись на давнього малорозвиненого Коцюбинського з наслідком його недолугості - сином-манкуртом, чи посилаючись на Правопис. Правопис тут абсолютно недоречний, бо йдеться про двослівний термін імперської "новомови", де термін має зовсім інше значення порівняно зі значенням кожного слова окремо, а тому найточнішим передаванням значення є не переклад, а ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ. --Oleh z Kalusha (обговорення) 13:40, 7 жовтня 2024
(UTC)
За бо є офіційна постанова уряду що вживає транслітерацію "Русскій мір" для означення терміну. На мою думку це має офіційно закріпити перевагу варіанту "Русскій мір". Duppertip (обговорення) 14:40, 13 травня 2025 (UTC)
- Там є: «ПЕРЕЛІК ознак пропаганди ідеології “русского міра”». Тому варто залишити назву Російський світ, а додати, коли пропаганда ідеології “русского міра” неприпустима за правилами Вікіпедії. *:--Володимир 12:25, 5 вересня 2025 (UTC)
- Називати речі своїми іменами -- це не пропаганда, це просто називання речей своїми іменами. Ми називаємо річ так, як вона називається в джерелах, і описуємо її сутність, на цьому базується будь-яка енциклопедія, з пропагандою це не має нічого спільного--Unikalinho (обговорення) 12:40, 5 вересня 2025 (UTC)
Проти Енциклопедія вимагає точності та повноти. Концепт «русского мира». Ідея «русского мира». Проєкт «русский мир». Критичні оцінки «русского мира». Так у джерелах. Тобто в лапках та деякому контексті. Назва Російський світ дає можливості більш повно пояснити у відповідних розділах «ознаки пропаганди ідеології “русского міра”» та точно визначити сенси і контекст. А назва Русскій мір суперечить правилам (на мій погляд). --Володимир 13:35, 5 вересня 2025 (UTC)
- Яким правилам? Конкретно будь ласка--Unikalinho (обговорення) 16:55, 5 вересня 2025 (UTC)
- ВП:ПП Мета української Вікіпедії — створення повноцінної, точної енциклопедії українською мовою і ніщо інше. --Володимир 19:06, 10 листопада 2025 (UTC)
- Яким правилам? Конкретно будь ласка--Unikalinho (обговорення) 16:55, 5 вересня 2025 (UTC)
Українською назви АЕС утворюються так: прикметник од назви населеного пункту та "АЕС". У артикулах про инші види електростанцій у нас короткі назви: ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ВЕС, лише у сонячних та атомних назви довгі (див. Шаблон:Енергогенеруючі потужності України). Приєднуюсь до пропонування пана Анатолія привести до однакового виду.--Artekimus (обг.) 13:12, 24 квітня 2022 (UTC)
Утримуюсь це російсько/радянський рудимент, й існує багато станцій у світі, які таким чином не дуже добре будуть виглядати, набагато поширинішою є поточна модель найменування. І непогано наводити обґрунтування з джерелами.--PsichoPuzo (обговорення) 13:20, 23 лютого 2024 (UTC)
Утримуюсь Я згоден з думкою вище. Уніфікувати загалом варто, але форма "АЕС Темелін" здається кращою у значній кількості випадків. Принаймні я б також волів побачити більше аргументів для зміни форми назви на прикметникову. --Duppertip (обговорення) 09:10, 3 листопада 2025 (UTC)
— Це написав, але не підписав користувач Бучач-Львів (обговорення • внесок).
- З загублених пропозицій.
Утримуюсь --Duppertip (обговорення) 22:09, 31 жовтня 2025 (UTC) - Так тут очевидно.
За правописом.--Анатолій (обг.) 19:51, 6 листопада 2025 (UTC)
Завершені обговорення
[ред. код]
Roadable aircraft → Летюче авто
Кубок мільйонів → Кубок СРСР з футболу серед команд колективів фізичної культури
Римське Царство → Римське царство
808-й окремий полк підтримки (Україна) → 808 окрема бригада підтримки
Частинна автокореляційна функція → Часткова автокореляційна функція
NeXT Computer → NeXT
Федеральна хокейна ліга → Федеральна хокейна ліга проспектів
Крізь скло, зрозуміло! → У дзеркалі ясному
Вім Гоф → Вім Хоф
Бої в Курській області (з 2024) → Курська операція (2024—2025)
Ю Чоньон → Ю Чонйон
Роксан Гей → Роксан Ґей
Анжела Агілар → Анхела Агілар
1+1 International (Канада) → Тоніс (Канада)
Жіноча збірна України з тенісу → Жіноча збірна України з тенісу в Кубку Біллі Джин Кінг
В дорозі → На дорозі
Хамас → ХАМАС
Поточні виноски
[ред. код]- ↑ Наказ МОН від 02.10.2023 № 1186 «Про проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у 2023-2024 роках (7 клас)». Інститут модернізації змісту освіти. 6 жовтня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Історія України. lib.imzo.gov.ua. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Підручники з історії України для 7 класу 2020, нова програма. Шкільні підручники онлайн. Процитовано 25 лютого 2024.