Вулиця Боричів Тік

Боричів Тік Київ
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Загальні відомості
Протяжність	710 м
Координати початку	50°27′31.6″ пн. ш. 30°31′24.1″ сх. д.
Координати кінця	50°27′44.8″ пн. ш. 30°30′54.4″ сх. д.
поштові індекси	04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Поштова площа»,  «Контрактова площа»
Автобуси	А 62, 114 (по Поштовій пл.)
Фунікулер	Нижня станція
Покриття	бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10131
У проєкті OpenStreetMap	r356583
Мапа
Вулиця Боричів Тік у Вікісховищі

Вулиця Бо́ричів Тік — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Боричевого узвозу до Фролівської вулиці.

Прилучаються вулиці Ігорівська, Андріївська, Покровський провулок і Андріївський узвіз.

Історія

Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X—XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проєктом архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.

На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку XIX століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.

Походження назви

Про походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з-під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.

Пам'ятки історії та архітектури

• буд. № 20/4 — будинок причту церкви Миколи Доброго, 1832. Архітектор П. Дубровський. Пам'ятка архітектури. Одноповерховий дерев'яний будинок у стилі класицизму, зразок традиційного міщанського житла київського Подолу першої половини ХІХ ст. За даними ЗМІ, у 2021 році на місці пам'ятки планувалося зведення восьмиповерхового «громадського центру з паркінгом».
• буд. № 22-а — житловий будинок, 1816. Пам'ятка архітектури. Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
• буд. № 23/3 — житловий будинок, початок ХІХ ст. Пам'ятка архітектури. Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 року. Відселений, перебуває в занедбаному стані.
• буд. № 23-а — житловий будинок, 1854 Пам'ятка архітектури. Характерний зразок забудови вулиці середини ХІХ ст.
• буд. № 25 — житловий будинок, перша половина ХІХ ст. Пам'ятка архітектури та історії. На фасаді будинку 1965 було відкрито меморіальну дошку грузинському діячеві революційного руху в Російській імперії, соціал-демократові Ладо Кецховелі, який проживав тут у 1894—1896 роках (дошка — граніт; архітектор В. П. Шевченко), розбита «невідомими» у січні 2013 року, остаточно демонтована 2014.
• буд. № 27 — житловий будинок, ХІХ ст. Двоповерховий. Нині відселений, у лютому 2022 року в ньому сталася пожежа (у низці медіапублікацій про цю пожежу помилково вказано адресу сусіднього будинку № 25). Наразі перебуває в напівзруйнованому стані.
• буд. № 35 — житловий будинок, 1903 Пам'ятка архітектури та містобудування. Еклектика.
• буд. № 43/5 — житловий будинок, перша половина ХІХ ст. Пам'ятка архітектури. Типовий проєкт.

Зображення

• 
  Вид з Андріївського узвозу в напрямку Фролівської вулиці
• 
  Вид з Фролівської вулиці
• 
  Будинок № 20/4
• 
  Будинок № 22-А
• 
  Будинок № 25. Фото 2025 року
• 
  Меморіальна дошка грузинському революціонеру Ладо Кецховелі (буд. № 25, втрачена)
• 
  Будинок № 27. Фото 2013 року
• 
  Будинок № 27. Фото 2015 року
• 
  Будинок № 27 (станом на травень 2025 року)

Джерела

• Боричів Тік вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Боричів Тік вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 27.

• Боричів Тік вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 26. — ISBN 5-88500-070-0.
• Вулиця Боричів Тік // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 23 грудня 2012.]
• Боричев Ток улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 69. (рос.)
• Боричів Тік вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 17–18. — ISBN 978-966-8999-05-5.

• Боричів Тік вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 22. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Боричів Тік вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Посилання

• Кирилл Степанец. Боричев Ток, 25. Разбита памятная табличка Ладо Кецховели [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Заметки Прохожего Киевлянина. — 20 января 2013. (рос.)
• Кальницкий М. Б. Какие Бастилии нужно сносить в Киеве? [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.] // 15 июля 2014. (рос.)