Перейти до вмісту

Воронеж I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Воронеж I

Касторна-Курська — Отрожка
Південно-Східна залізниця
м. Воронеж

Вокзал станції Воронеж I
Вокзал станції Воронеж I
Вокзал станції Воронеж I
51°40′47″ пн. ш. 39°12′23″ сх. д. / 51.67975° пн. ш. 39.206397222222° сх. д. / 51.67975; 39.206397222222
Дата відкриття 30 січня
Рік відкриття 1869 (156 років)
Тип пасажирська
Колій 10
Платформ 4
Тип платформ(и) 1 бічна та 3 острівні
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Скаржинський В. Ф., Алабян К. С.
Вулиця площа Генерала Черняховського
Відстань до Отрожки, км 7
Відстань до Касторної-Курської, км 95
Код станції ?
Код «Експрес-3» 2014001 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги Оформлення багажу Довідкове бюро Таксофон
Мапа
Воронеж I на Вікісховищі

Воронеж I — пасажирська залізнична станція Південно-Східної залізниці на лінії Касторна-Курська — Отрожка, головний залізничний вокзал Воронежа.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція офіційно відкрита у 1869 році під час будівництва Києво-Воронезької залізниці, як кінцевий пункт залізничної лінії Козлов (Мічуринськ) — Воронеж. 20 грудня 1867 року на станцію прибув перший пробний поїзд, у тому ж році почалося будівництво вокзалу. 30 січня 1868 року відбулося урочисте відкриття станції. 1 лютого 1868 року від вокзалу станції відправився перший пасажирський поїзд за маршрутом Воронеж — Москва. У 1895 році відкритий вокзал станції Воронеж[1].

Стара будівля вокзалу була зруйнована німецько-фашистськими військами під час окупації Воронежа (липень 1942 — 25 січня 1943 року). Сучасний вокзал побудований у 1954 році за проєктом московського архітектора Володимира Скаржинського, під керівництвом члена Академії архітектури СРСР Каро Алабяна. Будівля вокзалу розташована паралельно платформам і представляє собою двоповерхову споруду, в центрі якої знаходиться піднесена частина з головним вестибюлем. Зі сторони платформ облаштоване великою заскленою аркою, в центрі знаходиться великий скляний вітраж, а зі сторони площі — підковоподібний виступ фасаду. Над пілястрами центрального та бічних ризалітів, вище карнизу, з боку площі встановлені скульптури (скульптор — В. Ф. Буримов), що підсилюють ритм вертикалей та є композиційною основою вигляду вокзалу. У 1996 році бетонні постаті, через зношеність, були замінені на копії з листової міді (скульптори — Є. М. Пак, І. П. Дикунов).

Сучасний вокзал станції Воронеж І

Вокзал завдяки пропорціям, чіткому промальовування деталей та світло-жовтому забарвленню має парадний та монументальний вигляд. Інтер'єри головного вестибюлю, залів чекання, кас оформлені з використанням природного та штучного мармуру, ліпнина та скульптурні композиції мають урочистий та суворий вигляд.

На початку 2000-х років, після капітального ремонту, висока платформа № 1 переобладнана на низьку.

У серпні 2019 року на колишніх вантажних коліях станції Воронеж I відкритий музей залізничної ретротехніки, що раніше експлуатувалася на Південно-Східній залізниці[2][3].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Станція є кінцевим пунктом прибуття для поїздів, які прямують до Воронежа.

Від станції Воронеж I відправляються приміські поїзди до Рамоні (рамонський напрямок), Грязей Усмані, Мічурінська (мічурінський напрямок), Лисок, Розсоші, Валуйок (ростовський та бєлгородський напрямок)[4].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вокзал станції Воронеж (1895 року побудови). Архів оригіналу за 25 квітня 2023. Процитовано 22 квітня 2023.
  2. Ретровиставка залізничної техніки | Історія магістралі. Південно-Східна залізниця (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  3. vervekin. Виставка залізничної техніки» (40 фото). vervekin.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 5 листопада 2021. (рос.)
  4. Розклад руху поїздів по станції Воронеж І на сайті poezdato.net. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]