Влахерни

Стіни Влахерн, вдалині — руїни Нового палацу (XII / XIII ст.)

Влахерни (грец. Βλαχέρναι) — північно-західне передмістя Константинополя, з часів Юстиніана відоме церквою Богородиці, де у 910 році відбулося знамените явлення Богоматері віруючим. На згадку цієї події православною церквою на Русі у XII столітті встановлено свято Покрова Пресвятої Богородиці.

Історія

При розширенні міських стін у 627 році район включений до складу міста. Тут знаходився імператорський палац, який з 1081 року став основною резиденцією монарха. Іоанн VI Кантакузин коронований в палацовій церкві.

У 1453 році турки увірвалися в Константинополь, пробивши стіни Влахернського кварталу.

Малий палац зберігся до наших днів в зруйнованому стані, а воскова ікона Влахернської Богоматері (імовірно VII століття) вивезена з палацу та доставлена ​​в Москву; на початок XXI століття знаходиться у Третьяковській галереї.