Перейти до вмісту

Власенки

Координати: 49°35′55″ пн. ш. 29°12′58″ сх. д. / 49.59861° пн. ш. 29.21611° сх. д. / 49.59861; 29.21611
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Власенки
(заказник)
Заказник Власенки. Вигляд на лісовий масив з боку автомобільної дороги
Заказник Власенки. Вигляд на лісовий масив з боку автомобільної дороги
Заказник Власенки. Вигляд на лісовий масив з боку автомобільної дороги
49°35′55″ пн. ш. 29°12′58″ сх. д. / 49.59861° пн. ш. 29.21611° сх. д. / 49.59861; 29.21611
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняЖитомирська область,
Ружинський район,
на південний схід від с. Городок
Найближче містоРужин (смт)
Водні об'єктиБілуга (річка)
Площа121 га
Засновано2001 р.
Керуюча організаціяДП «Попільнянське ЛГ», Ружинське лісництво
Власенки. Карта розташування: Житомирська область
Власенки
Власенки (Житомирська область)
Мапа

Вла́сенки — орнітологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований на території Ружинського району Житомирської області, на південний схід від села Городок.

Площа 121 га. Статус присвоєно згідно з рішенням 11 сесії 23 скликання облради від 29.11.2001 року. Перебуває у віданні ДП «Попільнянське ЛГ» (Ружинське лісництво, кв. 71, 72).

Статус присвоєно для збереження лісового масиву з дубово-грабовими насадженнями як місця мешкання колонії чаплі сірої та чаплі рудої (120 гнізд). Ця колонія є найбільшою в Житомирській області.

Рельєф заказника має загальний нахил з північного сходу на південний захід, його північно-східна та центральна частина вкриті лісом, а у південно-західній та південній частинах знаходиться відкрите високотравне болото.

Найвищі частини заказника (плакор та його схили) займають дубові ліси природного походження віком понад 110 років. У першому ярусі деревостану цих лісів зростають дуб звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий, ясен високий, берест, черешня пташина та явір, у другому ярусі домінує граб звичайний. Підріст деревних порід утворюють клени гостролистий та польовий, берест та граб. У підліску зростають ліщина звичайна, бруслина бородавчаста, бруслина європейська, глід п'ятистовпчиковий. Підлісок разом з підростом утворюють щільний ярус висотою до 2 м, зімкнутістю 0,6-0,7.

У нижній частині схилу плакору зростають ясенево-липові ліси переважно штучного походження.

Трав'яний покрив цих лісів має проективне покриття 30-50%. У ньому домінують різні види в залежності від рельєфу. На опуклих освітлених вершинах плакору домінують підмаренник запашний та осока волосиста, на плоских ділянках плакору, верхній і середній частинах схилу — зірочник лісовий та зеленчук жовтий, у нижній частині схилу — копитняк європейський та яглиця звичайна.

Навколо болота зростає ліс із вільхи чорної, верби ламкої та білої. У трав'яному покриві цих лісів залежно від міри обводнення та проточності переважають кропива жабрієлиста, осока гостровидна, очерет південний.

Відкрите трав'яне евтрофне болото займає площу 28,8 га. Для нього карактерне куртинне заростання чагарниковими вербами попелястою та вушкатою. У трав'яному покриві домінують очерет південний, осока гостровидна, осока побережна, очеретянка звичайна.

На важкодоступних ділянках болота мешкає унікальна для регіону колонія чаплі сірої чисельністю понад 100 гнізд. Особливість цієї колонії у тому, що гнізда чапель розміщуються на землі, а не на деревах, що більше характерно для Степу, ніж для Полісся. Чаплі будують гнізда на острівцях, заломах очерету, купинах осок у межах сильно обводненої ділянки болота. Дана колонія є пріоритетом охорони у заказнику.

Джерела

[ред. | ред. код]