Вишнювате
| село Вишнювате | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Запорізька область |
| Район | Пологівський район |
| Тер. громада | Розівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA23100230060045817 |
| Облікова картка | Вишнювате |
| Основні дані | |
| Засноване | 1823 |
| Перша згадка | 1823-1824[1], 1828 |
| Населення | 421 |
| Площа | 1,268 км² |
| Густота населення | 332,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70331 |
| Телефонний код | +380 6162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°26′4″ пн. ш. 37°12′33″ сх. д. / 47.43444° пн. ш. 37.20917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
131 м |
| Відстань до обласного центру |
185 км |
| Відстань до районного центру |
15,6 км |
| Найближча залізнична станція | Зачатівська |
| Відстань до залізничної станції |
6,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 70300, Запорізька обл., Пологівський р-н, селище Розівка, вул. Каштанова, буд. 14. (Тимчасова адреса: інд.69001, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б.7, каб.6) |
| Сільський голова | Лисечко Ганна Іванівна |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вишнюва́те (до 1958 року — Кіршвальд, № 1) — село в Україні, у Пологівському районі Запорізької області. Входить до складу Розівської селищної громади. Населення становить 421 осіб.
Село Вишнювате знаходиться на лівому березі річки Кальчик, примикає до села Вільне. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0518. Землі села межують із Маріупольським районом Донецької області.
Засновано село в 1823 році переселенцями зі Східної Пруссії й Німеччини. За іншими даними лютеранське село засноване 1828 р. Засновники — 26 сімей із Західної Пруссії. Лютеранський приход Грунау. Землі 1560 десятин. (1857; 26 подвір'їв і 12 безземельних сімей), 1465 десятин. Школа. Сільрада (1926).
У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[2]
До 2018 орган місцевого самоврядування — Вишнюватська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Розівської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району увійшло до складу Пологівського району[4].
| Рік | Кількість мешканців[5] |
|---|---|
| 1859 | 332 |
| 1885 | 769 |
| 1897 | 350 |
| 1908 | 316 |
| 1911 | 352 |
| 1918 | 360 |
| 1922 | 368 |
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 407 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,45 % |
| російська | 7,60 % |
| інші | 0,95 % |
- Школа.
- ↑ Маріупольський повіт
- ↑ Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 8 травня 2016.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- Погода в селі Вишнювате [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
