Винятинці
| село Винятинці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Заліщицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060170070075564 |
| Облікова картка | Винятинці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1566 |
| Населення | 535 |
| Територія | 20.140 км² |
| Густота населення | 39.77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48660 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°41′5″ пн. ш. 25°53′34″ сх. д. / 48.68472° пн. ш. 25.89278° сх. д. |
| Водойми | Хромова(Громова) |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Заліщики |
| Відстань до залізничної станції |
24 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Винєтинці — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Хромова (Хромова, Громова), на сході району. До 2020 року адміністративний центр Винятинської сільської ради, якій було підпорядковане село Голігради. Населення — 535 осіб (2020).
На території Винятинців виявлено поселення трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1566[1].
У 1889—1892 pp. проводив археологічні розкопки Готфрид Оссовський[2].
Діяла «Просвіта» (від 1901).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 795 | 99.25% |
| російська | 6 | 0.75% |
| Усього | 801 | 100% |
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1826, ПЦУ),
- руїни римо-католицького костелу Пріснодіви Марії Неустанної Помочі (1930),
- богослужебна каплиця Положення Ризи Пресвятої Діви Марії (1896; наділена відпустом на 7 років від Папи Пія ІХ та відпустом постійним від Папи Льва VIII),
- капличка і печера Божого гробу;
- каплиця св. Антонія (1994);
- пам’ятний знак Матері Божій (2010);
- пам’ятний знак на честь скасування панщини (1848; кам’яний).
Споруджено:
- пам'ятний знак на честь скасування панщини (19 століття; кам'яний),
- пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим під час німецько-радянської війни (1967)
- пам'ятник воїнам УПА (1991).
Клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ЗОШ I—II ступенів.
- громадський діяч у США О. Гаврилюк,
- актор-аматор, культурний діяч у Канаді В. Гарап'як,
- актор, режисер Євген Коханенко,
- громадський діяч у Канаді П. Легкун,
- доктор історичних наук Павло Михайлина,
- доктор фізико-математичних наук Микола Нагнибіда
- майстер народної вишивки рушкиків Ганна Михалівна Зеленчук
- Герой соціалістичної праці Машера Іван Михайлович
-
Костел Пріснодіви Марії Неустанної Помочі
-
Церква Успіння Пречистої Діви Марії
-
Дзвіниця церкви Успіння Пречистої Діви Марії
-
Каплиця Положення Ризи Пресвятої Богородиці
-
Дзвіниця каплиці Положення Ризи Пресвятої Богородиці
-
Школа
-
Статуя Божої Матері
-
Придорожня капличка
-
Колишній глиняний кар'єр
-
Дорога на село
- ↑ Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994
- ↑ Михайло Сохацький «Готфрид Оссовський — дослідник трипільської культури Тернопільщини». Борщівський обласний краєзнавчий музей (рос.). 11 листопада 2021. Процитовано 12 березня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Безгубенко О., Бойко В., Мельничук Б., Олійник В. Винятинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 158—159. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Олійник В., Тимофійчук Я. Винятинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 260. — ISBN 966-528-197-6.
- Winiatyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 549. (пол.)
