Стара Вижівка

селище Стара Вижівка
Герб Старої Вижівки Прапор Старої Вижівки
Преображенська церква (дерев'яна), зведена у XVIII столітті Преображенська церква (дерев'яна), зведена у XVIII столітті
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Тер. громада	Старовижівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA07060410010057761
Основні дані
Засновано	1508 (517 років)
Магдебурзьке право	1548
Статус	із 26 січня 2024 року
Площа	4,99 км²
Населення	▼ 5058 (01.01.2022)
Густота	1034 осіб/км²;
Поштовий індекс	44401
Телефонний код	+380 3346
Географічні координати	51°26′27″ пн. ш. 24°25′54″ сх. д.
Висота над рівнем моря	178 м
Водойма	р. Вижівка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Вижва
До обл. центру:
- залізницею:	116 км
- автошляхами:	112 км
Селищна влада
Адреса	44401, Волинська обл., Ковельський р-н, с-ще Стара Вижівка, вул. Незалежності, 50
Карта
Стара Вижівка
Стара Вижівка
Стара Вижівка у Вікісховищі

Стара́ Ви́жівка (XIX ст. — Вижба; до 1946 р. — Стара Вижва) — селище в Україні, адміністративний центр Старовижівської селищної громади Ковельського району Волинської області.

Географія

Старовижівська селищна громада знаходиться на північному заході Полісся Волинської області, до складу якої входять 16 населених пунктів з адміністративним центром селищем Стара Вижівка, яке розташоване на берегах річки Вижівка (притока Прип'яті), за 112 км від обласного центру і пролягає автошляхом міжнародного значення М19.

Територія заліснена більш як на 32,5 відсотка, площі лісів займають 38,0 тисячі гектарів, сільськогосподарських угідь — 57 тис. гектарів, в тому числі 28 тис. гектарів — площа ріллі^{[джерело?]}. Рельєф регіону рівнинний з нахилом в північному напрямку.

Територією Старовиживщини протікають річки Прип'ять, Турія, Вижівка, Лють, Кизівка, існує 29 озер, в основному карстового походження^{[джерело?]}. В регіоні в умовах великої вологості та високого рівня підґрунтових вод утворилися в основному дерново-підзолисті, дерново-глеєві та супіщані ґрунти.

У промисловому відношенні з корисних копалин найбільше значення мають пісок, торф, глина, сапропель, розпочата розробка та видобування фосфоритів.^{[джерело?]}

Історія

Є певні дискусії щодо першої письмової згадки про Вижву. Одні вчені вважають, що перша писемна згадка про селище Вишега (Вижва), датується червнем 1099 року. Жили тут люди й раніше, про що свідчать археологічні знахідки доби бронзи, та знайдено поселення часів Київської Русі.

Інші вчені вважають, що перша згадка про Вижву датується початком XVI століття. Про історію селища розповідають експозиції краєзнавчого музею, де зберігається цінний матеріал з історії, культури та археології краю. В музеї зберігаються документи про те, як у свій час землями володіли литовські князі Сангушки, князь Курбський, польська королева Бона Сфорца (перша половина — середина XVI століття), розповідається про тяжке життя поліських селян, які займались в основному землеробством та ремісництвом.

Стара Вижівка входила до складу Вижівського маєтку (разом з містечком Вижва та селами Брідки, Мельники, Рудка) у другій половині XVIII — середині ХІХ століття. Починаючи з 1739 року ковельським староством, куди входив і вижівський маєток, володів князь Димитр Іполіт Яблоновський. За Гербовником Адама Бонецького він отримав його від батьків першої дружини Катерини Шембек у 1739 році. Після смерті першої дружини Д. Яблоновський одружився вдруге з Юзефою Мичельскою, яка після смерті у 1788 році чоловіка утримувала прибутки від вижівського маєтку. Станом на 1798 рік прибутки з містечка та сіл і надалі отримувала княгиня Юзефа Яблоновська, вдова Д. Яблоновського (1706—1788). Містечко належало князеві, пізніше — княгині, але міщани залишалися особисто вільними. Доходи із сіл Брідки, Мельники, Рудка, Стара Вижівка у 1780-х роках XVIII століття складалися з таких основних елементів: панщина (тягла або піша), чинш, оренда корчми (могла бути з млином), толока, перевезення зерна до р. Буг, данина (медом, хмелем, пряжею). Лише від села Стара Вижівка доходи отримувалися по усіх цих категоріях, від інших сіл — лише за деякими.

Наприкінці XVIII століття, в результаті поділів Польщі, Волинь увійшла до складу тодішньої Російської імперії. Становище мешканців краю переважно залишилося без змін. У 1847 році було проведено інвентарну реформу на Волині, що вплинуло і на становище селян Старої Вижівки. За люстрацією маєтку у 1849—1858 роках Стара Вижівка продовжувало бути частиною вижівського маєтку (з містечком Вижва, селами Брідки, Рудка, Чевель, Мельники). Перевірку проводив люстратор 3-го округу Волинської губернії Згорський. Його листування з губернським люстратором Шумовим дає підстави стверджувати про чисельні зловживання з боку орендатора помістя, а також незнання селян своїх прав та невміння боротися за них. Зокрема, Шумов відмітив, що селяни обкладені платежем за пасовища, хоча користування ними повинно було бути безплатним. За відомостями від 28 вересня 1858 року, в маєтку, разом з селами, налічувалось 216 селянських господарств: 114 — тяглих, 85 — напівтяглих (або піших), 1 — городник, 1 — бобиль (829 чоловіків та 800 жінок (разом 1629 повнолітніх людей)); а також 2 господарства однодворців (1 — городник, 1 — бобиль (2 чоловіки та 2 жінки)); 13 господарств відставних солдатів (5 чоловіків, 8 жінок). Таким чином, населення сіл Стара Вижва, Брідки, Рудка, Чевель, Мельники становило разом близько 1 630 осіб. Селяни та міщани маєтку вживали менше алкоголю, ніж в середньому по Волинській губернії в цей час. Загалом по Волині одна корчма чи шинок припадали на 230 селян та міщан. У Вижівському маєтку цей показник був удвічі меншим: на одну корчму припадало 462 селяни та міщанина, що може свідчити про нижчий рівень вживання алкоголю, ніж загалом по губернії.

Вперше район як адміністративна одиниця був утворений 17 січня 1940 року із адміністративним центром в селі Седлище і отримав назву Седлищенський. 7 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради УРСР його перейменовано в Старовижівський район з адміністративним центром Стара Вижівка.

17 січня 2016 року у Старій Вижівці митрополит Луцький і Волинський Михаїл звершив чин освячення новозбудованого храму.

11 липня 2018 року, в ході децентралізації, шляхом об'єднання Старовижівської селищної ради та Галиновільської, Мизівської, Нововижвівської, Поліської, Седлищенської сільських рад Старовижівського району, утворена Старовижівська селищна громада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старовижівського району, селище увійшло до складу новоутвореного Ковельського району.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Стара Вижівка набуло статусу селища.

Населення

Зміна чисельності містечка Стара Вижівка

1959	1970	1979	1989	2001
3 089	▼ 2 434	▲ 3 278	▲ 4 568	▲ 5 289
2003	2004	2005	2006	2007
▼ 5 266	▼ 5 237	▼ 5 156	▼ 5 124	▬ 5 122
2008	2009	2010	2011	2012
▬ 5 122	▲ 5 143	▲ 5 162	▬ 5 161	▲ 5 218
2013	2014	2015	2016	2017
▲ 5 231	▲ 5 256	▲ 5 279	▲ 5 293	▬ 5 285
2018	2019	2020	2021	2022
▼ 5 248	▼ 5 155	▼ 5 127	▼ 5 112	▼ 5 058

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5104	99,08 %
російська	35	0,68 %
білоруська	6	0,12 %
румунська	3	0,06 %
польська	1	0,02 %
болгарська	1	0,02 %
інші / не вказали	1	0,02 %
Всього	5151	100 %

Освіта

У Старій Вижівці працює Старовижівський професійний ліцей та НВК «Загальноосвітня школа І—III ступеня — гімназія», яка входить до 100 найкращих шкіл України^{[джерело?]}.

Відомі особи

Уродженці селища:

• YAKTAK (Карпук Ярослав Миколайович) — український співак.
• SAMCHUK (Андрій Самчук) — український співак.

Джерела

• В. Денисюк. Вижівський маєток у 60—90-х роках XVIII ст. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 70. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Стара Вижівка. Упоряд.: Г. Бондаренко, В. Недзельський, А. Силюк, C. Чибирак. Луцьк, 2021. с. 81—86. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19903
• Денисюк В. Вижівський маєток у 80-х роках XVIII ст. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Випуск XVI. Луцьк, 2020. с. 55—62. URL:https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19393.
• В. Денисюк. Населення містечка Вижва та сусідніх сіл Стара Вижва, Брідки, Рудка, Чевель, Мельники в середині ХІХ ст. (за люстрацією 1850—1858 рр.). Минуле і сучасне Волині та Полісся: Сереховичі та Старовижівщина у світовій та українській історії. Науковий збірник. Випуск 53. Матеріали 53 Всеукраїнської історико-краєзнавчої наукової конференції, присвяченої 24-й річниці Незалежності України, 20 травня 2015 р., с-ще Стара Вижівка — с. Сереховичі. Луцьк, 2015 р. с. 174—178. URL:https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14596
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Т. К. Михалевич, Р. Н. Оксенюк. Стара́ Вижі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 рр. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970: 747 с. — с. 639—649
• Наш роде хороший — Віра Миколаївна Рижко
• Г. Я. Рудий. Стара Вижівка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 806. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Стара Вижівка і старовижівчани : [іст.-краєзнавчі нариси, оповідання, поезія, пісні]. Кн. 1 / Л. К. Євтушик. — Ковель : П Івановський В.М., 2018. — 152 с. — ISBN 617-7612-08-6
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
• Wyżwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 166. (пол.). — S. 166 (пол.)

Посилання

• Стара Вижівка.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Форум Старої Вижівки.
• Портал Старої Вижівки.
• Стара Вижівка.
• У Старій Вижівці на Волині освячено новозбудований храм на честь святителя Василія Великого.