Вершина-Згарська
| село Вершина-Згарська | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Зорівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040110030018051 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Населення | 282 (на 1 грудня 2008 року) |
| Площа | 1,546 км² |
| Поштовий індекс | 19855 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′17″ пн. ш. 32°12′8″ сх. д. / 49.83806° пн. ш. 32.20222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
45,1 (фізична) км[2] |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Верхньозгар |
| Відстань до залізничної станції |
0,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Зорівка |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Верши́на-Зга́рська (до 1917 року Хорунжівка) — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Населення — 282 особи (на 1 грудня 2008 року).
Село розташоване за 16 км від селища Драбів. У його східній частині проходить залізнична ділянка Гребінка — Черкаси — ім. Т. Шевченка. Облаштована залізнична платформа Верхньозгар, де курсують приміські поїзди сполученням Гребінка-Шевченко (через Черкаси).
Поселення засновано у 1618 році багатими козаками Переяславської сотні Бойком і Гущем. У 1720 році село купив Федір(?)Дараган і віддав землі села і 107 душ трьом братам — Василю, Антону і Петру.
Наприкінці XVIII століття землі належали пану Хорунжому. Звідси і назва села Хорунжівка. З 1917 року село називається Вершина - Згарська. Назва пішла від річки Згар, у вершині якої знаходиться село.
Селище у 1862 році мало 31 двір де жило 210 осіб (102 чоловічої и 108 жіночої статі)[3]
Селище є на мапі 1869 року як хутір Іляшенків.[4]
Селище було приписане з 1878 до 1904 до Лукинської церкви у Львівці, а після до Миколаївської у Благовіщенськом[5]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
На фронтах радянсько-німецької війни воювало 111 чоловік, з них загинули 73. На їх честь односельці спорудили обеліск Слави. В центрі села збудовано пам'ятник, де поховано 40 воїнів, загиблих під час відвоювання села.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 573 чоловіка, на території села містилася центральна садиба колгоспу «3оря комунізму», який обробляв 1,1 тисяч га землі, з них 0,9 тисяч га орної. Напрям господарства був — зерновий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. У 1968 році колгоспу було присвоєно звання високої культури землеробства. У 1969 році ферму колгоспу занесено в районну «Золоту книгу пошани». У 1970–1974 роках за підсумками першого всесоюзного змагання колгосп нагороджено прапором Міністерства сільського господарства і ВЦРПС профспілок на вічне зберігання і автомашиною «Жигулі».
У селі працювали восьмирічна школа, де навчався 81 учень, клуб па 200 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 9,1 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, магазин.
В селі встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору, силами сільських мешканців створено церкву.
Соціальний потенціал села забезпечують фельдшерсько-акушерський пункт, магазин РайСТ, ПП «Ткаченко Г. П.», відділення зв'язку та Ощадбанку, Будинок культури, при якому є народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Придани», сільська бібліотека, обмінний пункт (місцевого господарства), сільська рада.
У 2006 році село було газифіковано, споруджено центральне водопостачання. На сільських землях господарює СТОВ "Агрофірма «Колос» (директор О. М. Борисенко), СФГ «Згарі», де працюють його керівник М. І. Курятник та 5 одноосібників.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 302 | 98.69% |
| російська | 4 | 1.31% |
| Усього | 306 | 100% |
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Трехверстовка Черкасской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 451 та 477 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
