Валабі
| ?Wallabia | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хребетні (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Кускусоподібні (Phalangeriformes) |
| Підряд: | Кенгуровиді (Macropodiformes) |
| Родина: | Кенгурові (Macropodidae) |
| Рід: | Валабі (Wallabia) Trouessart, 1905 |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Wallabia |
 Віківиди: | Wallabia |
 EOL: | 39204 |
 ITIS: | 552451 |
 NCBI: | 9329 |
| Fossilworks: | 40171 |
Вала́бі (Wallabia Trouessart, 1905) — рід сумчастих ссавців родини кенгурових (Macropodidae). Рід вміщує один сучасний вид, Wallabia bicolor і два вимерлих (W. indra та W. kitcheneri).
Більшість представників родини кенгурових зветься австралійцями «валабі». «Валабі» (волабі, уалабі) — аборигенське слово для позначення малих кенгуру. Прийшло з мови даруґ[en], відомої також як сіднейська мова чи мова еора.
Тому інколи Валабі — збірна назва для різних видів кенгурових. Чіткої різниці між понятями «кенгуру» і «валабі» немає, але, здебільшого, валабі — менші за розмірами тіла, ніж власне кенгуру (Macropus s. stricto).
у складі роду Wallabia — три види, один сучасний і два вимерлі:
- † Wallabia indra (De Vis, 1895), ранній пліоцен, походження викопних решток: англ. Chinchilla Local Fauna, південно-східний Квінсленд. Морфологічно близький до W. bicolor вид; відрізняється головним чином більшими розмірами.
- † Wallabia kitcheneri (Flannery, 1989), пізній плейстоцен. Знайдений у мамонтовій печері на південному заході Західної Австралії.
На відміну від власне кенгуру (Macropus), більшість валабі не живе змішаними групами з домінантним самцем на чолі. Самці валабі здебільшого живуть відокремлено, мандруючи в пошуках самиць, готових до продовження роду. Самиці деяких валабі також живуть поодинці (з маленькими), або (як падемелони, рід Thylogale) групами.
Менші за розміром та не такі швидкі, волабі часто ховаються в лісі чи кущах, де великим кенгуру важко пересуватись.
Є також «скельні валабі» (нині як окремий рід Petrogale), що живуть в горах — їх п'яти мають спеціальні підошви, які дають їм можливість стрибати навіть по вогкому камінні з неабиякою швидкістю, а довший хвіст допомагає збереженню рівноваги.
Харчуються валабі травою, при цьому самі вони можуть бути їжею для інших тварин. Їхні вороги в природі - це дикі австралійські собаки динго та орли. Красиве хутро тварин привертає увагу і людей.[1]
«Валабі» називають гравців Збірної Австралії з регбі.
- ↑ Повна ілюстрована Енциклопедія школяра (українська) . Київ: Країна мрій. 2006. с. 47. ISBN 966-8761-82-0.
- John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 125. — ISBN 0868404357.
- Ronald Strahan, Pamela Conder. Dictionary of Australian and New Guinean mammals. — Csiro Publishing, 2007. — С. 122. — ISBN 064309167X.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
