Перейти до вмісту

Бельченко Наталія Юліївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наталія Юліївна Бельченко

Наталія Бельченко (Краків, Польща, травень 2024 року)
Народилася7 січня 1973(1973-01-07) (52 роки)
Українська РСР Київ, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса, перекладачка
Сфера роботипоезія[1], переклад[1] і редагування[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] (1997) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України і ШО Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська, російська[2] і білоруська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська, українська
Роки активності1990 — дотепер
ЧленствоНаціональна спілка письменників України і Український ПЕН[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Ната́лія Ю́ліївна Бе́льченко (*7 січня 1973 року, м. Київ)  — українська поетеса й перекладачка. Членкиня Національної спілки письменників України (з 1997 р.), Українського ПЕН (з 2019 р.) і Польської спілки перекладачів літератури (STL) (з 2022 р.). Авторка 12 поетичних збірок і численних журнальних добірок, опублікованих в Україні та за кордоном.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї службовців. Закінчила з відзнакою філологічний факультет Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (1997). Працювала в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. З 2005 по 2022 була літературним редактором і оглядачем поетичних книжок у журналі «ШО».

Творчість

[ред. | ред. код]

Друкується з 1990 р. Поетичні добірки виходили в журналах і альманахах «Радуга», «Collegium», «Зоил», «Византийский ангел», «Соты», «ШО», «Многоточие», «Черновик», «Вавилон», «©оюз Писателей», «Черным по белому», «Дружба народов», «Октябрь», «Новый мир», «Волга», «Новый берег», «День и ночь», «Вестник Европы». Вірші представлено в антологіях «Антология современной русской поэзии Украины» (Х., 1998), «Киев. Русская поэзия. XX век» (К., 2003), «Освобождённый Улисс» (М., 2004), «Ветка былой Эллады. Греческие мотивы в современной русской поэзии» (Х., 2004), «Київ. Анатомія міста. XIX.XX.XXI…» (Х., 2009), «Жіночий погляд» (Х., 2009).

Твори перекладено 16-ма мовами. Опубліковано у виданнях відповідних країн: «Beltschenko N., Beridse L., Martynova O. Junge Lyrik aus den Ländern Ost- und Südosteuropas. Das Hubert-Burda-Stipendium 2000» (2000), «Die Welt ist aus dem Stoff, der Betrachtung verlangt: Ein Gedichtbuch für Hubert Burda zum 65. Geburtstag» (Мюнхен, 2005; переклад німецькою Ельке Ерб), «An Anthology of Contemporary Russian Women Poets» (Айова, 2005; переклад англійською Р. Ріда), «Poezja dzisiaj» (2008, № 64–65; переклад польською О. й А. Навроцьких), «Tijdschrift voor Slavische Literatuur» (№ 53, вересень/жовтень 2009, переклад нідерландською В. Вестстайна), «Нова украинска поезия: Антология» (перекладач Д. Христов; 2012).

Авторка дванадцяти збірок віршів (з них три — вірші в польських перекладах, «Naddnieprze» (SPP Kraków, 2023), «Strzała Zenona» (Fundacja Pogranicze, 2024), «Wilga» (KEW, 2024)).

Перекладала на російську з української поетичні твори І. Римарука, В. Герасим'юка, О. Мамчич, В. Давиденко, О. Коцарева, М. Лаюка, з білоруської — А. Спринчан. Перекладала з польської мови українською твори Ярослава Івашкевича, Болеслава Лесьмяна, Анни Свірщинської, Зузанни Ґінчанки (також інших польських поетів єврейського походження, які загинули в Голокості), Казімєжа Вєжинського, Кшиштофа Каміля Бачинського, Казимєри Іллаковічувни, Віслави Шимборської, Чеслава Мілоша, Мєчислава Яструна, Галини Посвятовської, Тадеуша Новака, Януша Шубера, а також вірші сучасних авторів: Томаша Ружицького, Кристини Домбровської, Мажанни Богуміли Келяр, аріеля розе, Пьотра Міцнера, Кшиштофа Лісовського, Міхала Русінека, Томаша Яструна, Мілоша Валігурського, Едварда Пасевича, Марціна Южисти, Ришарда Криницького, Станіслава Каліни Ягляжа.

Авторка літературознавчих публікацій про творчість М. Клюєва. Написала передмови до збірок творів Омара Хаяма, Ф. Рабле, М. Цвєтаєвої, А. Ахматової, А. де Сент-Екзюпері, Дж. Д. Селінджера.

Брала участь у V Світому конгресі перекладачів польської літератури.

Сучасники про Н. Бельченко

[ред. | ред. код]

Іван Жданов:

Світ віршів Бельченко складний, багатозв’язний і злагоджений настільки, що образи борсаються в ньому, як іскорки у щільному повітрі. Ось, приміром, дивовижний випадок самоуподібнення: «равлик на вигині саксофона», – тут точність непояснювана й неперекладна. І здебільшого метафори Бельченко точні й неперекладні, що засвідчує питому органічність її поезії.[4]

Данило Давидов:

Постакмеїстична об’єктивація – і сиротлива інтимність паризької ноти, помірно-авангардна багатозначність і центонність – і метареалістичний зсув смислів поєднуються в її поетиці, утворюючи єдине ціле. Проте прикметно, що розмаїття джерел поетики Бельченко переплавлені в єдиному казані, утворюючи власну мову.[5]

Премії

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Окремі видання віршів

[ред. | ред. код]
  • Смотритель Сна / Предисл. Л. А. Герасимчука. — К., 1997. — 56 с.
  • Транзит. — К.: Визант, 1998. — 16 с.
  • Карман имен / Послеслов. И. Лапинского. — К.: Визант, 2002. — 72 с.
  • Зверек в ландшафте / Предисл. И. Жданова. — К.: Визант, 2006. — 96 с.
  • Ответные губы / Предисл. Д. Давыдова. — М.: Art House media, 2008. — 112 с.
  • Бродяга/Беглец. — Дрогобич: Коло, 2010. — 92 с.
  • Зримородок — К.: Изд. дом Д. Бураго, 2013. — 168 с.
  • Знаки і знади. — К.: Дух і літера, 2018. — 80 с.[7]
  • Мурмурація. — К.: Каяла, 2022. — 80 с. [8]
  • Naddnieprze. SPP Kraków, 2023. — 40 s. [9]
  • Strzała Zenona. Pogranicze, Sejny, 2024. — 50 s. [10]
  • Wilga. Wrocław, KEW, 2024. — 79 s. [11]

Окремі видання перекладів з польської

[ред. | ред. код]
  • Галина Посвятовська. Вірші. Київ: Стилет і стилос, 2025.
  • Małgorzata Borzeszkowska / Малгожата Божешковська. Odłamki. Rok pierwszy / Уламки. Рік перший. Lublin, 2025.
  • Агнєшка Таборська. Жирафи-літуни. Bratislava: Dajama, 2024.
  • аріель розе. Море вночі стає м'язом серця. Київ: Дух і Літера, 2024.
  • Польські колядки. Львів: Літопис, 2023 (в українському перекладі звучать у виконанні камерного хору «Gloria» Львівської національної філармонії).[12]
  • Мечислав Яструн. Знаходжу знов себе. Вибрані вірші. Тернопіль: Крок, 2023.
  • Бартош Сувінський. Слово про існування. Про творчість Галини Посвятовської. Тернопіль: Крок, 2022.
  • Януш Шубер. Кругле око погоди та інші вірші. Тернопіль: Крок, 2021.

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Бельченко Н. Крихкий вербарій споконвічний [Пер. В. Богуславської (перші 6 віршів) та самопер. Н. Бельченко (решта 18)] // Київ. — 2010. — № 4–5. — С. 85–94.
  • [Вірші Н. Бельченко] // А українською — так: Антологія російської поезії України в перекладах українською В. Богуславської. — К., 2010. — C. 354—358.

У мережі

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Catalog of the German National Library
  3. ↑ Члени ПЕН
  4. ↑ Жданов И. Предисловие // Бельченко Н. Ю. Зверёк в ландшафте: Стихотворения. – Киев: «Визант», 2006. – С. 6.
  5. ↑ Давыдов Д. Предисловие // Бельченко Н. Ю. Ответные губы: Стихи. – М.: Арт Хаус медиа, 2008. – С. 12.
  6. ↑ Оголошено фіналістів конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
  7. ↑ Наталія Бельченко. Знаки і знади
  8. ↑ Наталія Бельченко. Мурмурація
  9. ↑ Natalia Belczenko. Naddnieprze
  10. ↑ Natalia Belczenko. Strzała Zenona
  11. ↑ Natalia Belczenko. Wilga
  12. ↑ Польські колядки в українському перекладі, 2023 р.
  13. ↑ «Посестри»: Наталія Бельченко
  14. ↑ maydan.drohobych.net: Наталія Бельченко
  15. ↑ freeallwords.org: Наталія Бельченко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бельченко_Наталія_Юліївна&oldid=46364494