Арнульф Мецький
| Громадянство |
Франція[1] |
|---|---|
| Дата народження |
582[2] |
| Місце народження |
Ле-Сен-Кристоф |
| Дата смерті |
18 липня 641[3] або 16 серпня 641[2] |
| Місце смерті |
Ремірмон[3] |
| Батько |
Бодогізел |
| Мати |
Chrodoarad |
| У шлюбі з |
Doda of Metzd[3] |
| Дитина |
Ансегізель[4] і Chlodulfd[5] |
| Рід |
Arnulfingsd[3] |
| Рід діяльності |
католицький священник, католицький єпископ |
| Сфера роботи |
християнство[6] |
| Посада |
Roman Catholic Bishop of Metzd[7] |
| Місце активності |
Мец[6] |
| Статус канонізації |
святий |
| День святого |
18 липня |
| | |

Арнульф Мецький (нім. Arnulf, фр. Arnoul; 580/582—640) — франкський політичний і церковний діяч, єпископ міста Меца, родоначальник династії Каролінгів, канонізований католицькою церквою. День пам'яті — 18 липня.
Син Бодогізела, який був в свою чергу онуком або праонуком ріпуарського короля Хлодеріха. Арнульф народився приблизно у 580—582 роках. Був впливовим сановником при дворі меровінзького короля Австразії Теодеберта II. У 611 Арнульф отримав сан єпископа Меца. У 613 році разом з Піпіном Ланденським Арнульф очолив аристократичну опозицію королеві Брунгільді й домігся возз'єднання франкських королівств під владою Хлотара II. З 623 року Арнульф був одним з радників короля Дагоберта I. Він був прадідом Карла Мартела та пра-прадідом Карла Великого.
У 627 році він відійшов від справ і віддалився до абатства Реміремонт у Вогезах. Після смерті Арнульф Мецький був канонізований.
Арнульфа вважають святим патроном пивоварів. Відомо, що він рекомендував сучасникам вгамовувати спрагу пивом замість води — і жодний з тих, хто дотримувався його настанов, не захворів на холеру[8].
- ↑ museum-digital — 2009.
- ↑ а б Арнульф // Православная богословская энциклопедия: А — Архелая — СПб: 1900. — Т. 1. — С. 1051–1052.
- ↑ а б в г Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 147–149. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 151–153. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 149–150. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://metz-catholique.fr/l-eglise-en-moselle/generalites-chiffres-eveques/eveques/39-eveques
- ↑ Олексій Мустафін. «Солодший за мед, міцніший за вино»: невигадана біографія напою, оспіваного Стівенсоном. Обозреватель. 2019-08-17. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- Православна енциклопедія [Архівовано 5 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Католицька енциклопедія [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)