Амелія Вілья
| Амелія Вілья | |
|---|---|
| Народилася | 20 березня 1900 Colquechaca Municipalityd, Chayanta Provinced, Потосі, Болівія |
| Померла | 26 січня 1942 (41 рік) |
| Країна | |
| Діяльність | лікарка, письменниця |
| Alma mater | Паризький університет |
| Знання мов | іспанська |
Марія Амелія Чопіта Вілья[1] (ісп. María Amelia Chopitea Villa, 20 березня 1900, Колькечака, Потосі, Болівія — 26 січня 1942)[2] — письменниця і перша лікарка у Болівії[3][4]. Вона народилася тоді, коли болівійське суспільство було дуже патріархальним.
Народилася 1900 року у Колькечаці, Потосі, Болівія. Її батьками були Адольфо Чопіта й Амелія Вілья[5][1].
Після здобуття ступеня бакалавра, 1919 року вступила до медичного коледжу[6] Університету святого Франциска Хав'єра[en] в Сукре, Болівія[3][7], де була чудовою студенткою. Під час навчання в університеті проходила стажування у лікарні Санта-Барбара. Пізніше стала першою болівійською жінкою, яка вивчила медицину[6]. Закінчивши навчання в університеті, почала писати докторську дисертацію «Causas de la mortalidad infantil» під керівництвом професора Ніколаса Ортіса Антіло; її схвалили 25 червня 1926 року[8]. Вілья зосередилася на високому рівні смертності немовляти того часу. Вона почала згадувати надзвичайну частоту смертності в навколишньому середовищі з усіма недоліками відсталості національних громад. Представила статистичний підхід до дитячої смертності та смертності від 1920 до 1925 року, у якому продемонструвала, що на кожні сто дітей 39 % померли. Протягом року народилося 870 осіб та 490 померло. Закінчила дисертацію, висловивши вдячність вчителям, які виявили підтримку та ентузіазм, серед яких Леонідас Тардіо, Домінго Гусман, Хайме Мендоса, Вальтер Віллафані, а також подякувала своєму хрещеному батькові, доктору Ніколасу Ортісу Антіло. Вілья стала першою аспіранткою Болівії в галузі педіатрії[8].
У вересні 1926 року Парламент Болівії оприлюднив закон, що дозволяв Вільї вирушити до Парижа і вона отримала стипендію[9] для подальшого навчання[3]. У Парижі вона навчалася у багатьох лікарів і працювала у кількох лікарнях, як-от Maternity Baudeloque, Tarnier, Efants Malades тощо. У квітні 1929 року представляла Болівію на Конгресі Міжнародної асоціації жінок-медиків (Association internationale des femmes-médecins) у Парижі; вона була єдиною жінкою з Південної Америки[8]. Повернувшись до Болівії, стала знаним хірургом і спеціалізувалася в галузі гінекології та педіатрії[5]. Заснувала Pabellon de Niños (Дитяче відділення) при лікарні Оруро[3]. Уряд Болівії вшановував її за роботу[3]. Вона також допомагала сім'ям солдатів під час Чакської війни.
Її вказали в іспаномовній книзі «Quien es quién en Bolivia» (Хто є Хто в Болівії), опублікованій 1942 року, в рік її смерті[5]. Її сестра Еліа Чопіта також вивчала медицину, ставши другою жінкою-лікарем у Болівії[8]. Лікарка Чопіта належала до різних наукових установ: членка Міжнародної медичної асоціації, що базується в Лондоні, Президент Червоного Хреста в Уруру, президент Клубу левів в Оруро (1930—1935), членка Асоціації університетських і професійних жінок у Парижі. В Уруру головувала у Народному американському легіоні цивільного характеру.
Померла 26 січня 1942 року.
Амелія Чопіта Вілья — одна з 999 жінок, пам'ять про яких представили в композиції «Поверх спадщини» в рамках художньої інсталяції Джуді Чикаго 1974—1994 років «Звана вечеря» у Бруклінському музеї[10].
- DUBRAVCIC LUKSIC ANTONIO «Chopitea Villa María Amelia» Diccionario Biográfico Médico Hispanoamericano (DBMH 2. Bolivia) 2.15
- ↑ а б Chopitea Villa Maria Amelia (1900 - 1951). www.imbiomed.com.mx (ісп.). Процитовано 15 серпня 2025.
- ↑ CHOPITEA VILLA MARÍA AMELIA (1900 - 1951). sucre-historica.blogspot.ca. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ а б в г д Windsor, Laura Lynn (2002). Women in Medicine: An Encyclopedia. Santa Barbara: ABC-CLIO. с. 204. ISBN 9781576073933.
- ↑ Ichaso Vásquez, Raquel (1927). La enseñanza nacional femenina. Intendencia de Guerra. с. 189.
- ↑ а б в Editorial Quién es quién en Bolivia (2010), Quién es quién en Bolivia, University of California, с. 74
- ↑ а б Public Instruction and Education, Bulletin of the Pan American Union, XLVIII, January–June 1919: 469 Union, Pan American (1919). Источник. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Pan American Union: Public Instruction and Education Bulletin. The Union Verlag. 1919. с. 469.
- ↑ а б в г Alvarado, José María (July–December 1998), Breve semblanza de la primera médica boliviana: Dra. María Amelia Chopitea (PDF), Archivos bolivianos de historia de la medicina, 4 (2): 135—9, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 30 квітня 2021 Джерело (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Wayback Machine (PDF). saludpublica.bvsp.org.bo. Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015. Процитовано 15 серпня 2025.
- ↑ Heritage Floor, Elizabeth A. Sackler Center for Feminist Art, Brooklyn Museum, архів оригіналу за 7 березня 2016, процитовано 6 серпня 2015 Источник. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2021.