Ігровиця

село Ігровиця
Храм на цвинтарі
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Білецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040050060012769
Основні дані
Населення	1 074
Територія	3.520 км²
Густота населення	305.11 осіб/км²
Поштовий індекс	47701
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°41′14″ пн. ш. 25°32′35″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	326 м
Водойми	Ігра
Відстань до районного центру	19 км
Найближча залізнична станція	Великий Глибочок
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Ігровиця
Ігровиця
Мапа
Ігровиця у Вікісховищі

І́гровиця — село в Україні, у Білецькій сільській громаді.Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ігра, на півночі району.

До Ігровиці приєднано хутір Корчунок. У зв'язку з переселенням жителів хутір Обручівка виключений із облікових даних.

Населення — 1704 особи (2001).

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Історія

Поблизу Ігровиці виявлено археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи.

Відоме від 16 століття.

У середині 1850-х років село стало центром Ігровицького повіту Тернопільського округу, який існував до адміністративної реформи 1867 року.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця і стало її адміністративним центром.

1935 р. в селі та хуторах проживало 2563 особи.

10 лютого 1940 р. частину польського населення органи НКВС вивезли на Сибір; того ж року в селі примусово створили перший колгосп. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 82 уродженці села.

15 грудня 2014 року в селі відбулася спільна молитва духовенства та вірних УГКЦ і РКЦ. Захід проведено біля могили поляків, котрі трагічно загинули 1944 року — напередодні католицького Різдва були вбиті 90 поляків-мешканців села, їхні помешкання спалені.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1201 особа, з яких 544 чоловіки та 657 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1071 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1071	99.72%
російська	2	0.19%
інші/не вказали	1	0.09%
Усього	1074	100%

Релігія

• церква святої преподобної Параскеви Терновської (1886—1888, мурована, УГКЦ),
• церква Преображення Господнього (перебудована в кінці 1980-х рр. з костелу (друга пол. 19 ст., ПЦУ),
• «фігура» Матері Божої (відновлена 1992).

Пам'ятники

У селі споруджено такі пам'ятники:

• полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967);
• пам'ятний хрест на честь скасування панщини;
• Меморіал воїнам УПА (вже за незалежності України).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, краєзнавчий музей, амбулаторія, аптека, сільськогосподарське підприємство «Золотий колос», цегельний завод, млин, 3 торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися

• Ян Біловас — український громадський діяч;
• Яків Голик (р. н. і см. невід) — український різьбяр;
• Ігор Дзюбановський (нар. 1951) — український вчений у галузі медицини;
• Володимир Держирука (1882—1932) — український журналіст, письменник.
• Антоній Єзерський (1859—1905) — польський художник;
• В. Лисий — український громадський діяч.
• Володимир Савич (1923—1995) — український археолог.

Перебували

• Леонід Кравчук — український громадський діяч,
• Томаш Маліцький — громадський діяч,
• С. Щепанський — український релігійний діяч.
• Манащук Ростислав Богданович (1988—2011) — старший лейтенант пожежної служби України.

Світлини

• 
  Церква Преподобної Параскевії Терновської (1886-1888, УГКЦ)
• 
  Церква Преображення Господнього (перебудована в кінці 1980-х рр. з костелу ПЦУ)
• 
  Сільська вулиця
• 
  Каплиця
• 
  Храм (при дорозі)
• 
  Меморіал воїнам УПА
• 
  Скульптура Божої Матері поблизу храму

Література

• Уніят-Карпович В. Ігровиця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 384—386. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Ткач П., Уніят В., Ханас В. Ігровиця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
• Ігровиця [Текст] / П. Гайда, Г. Лучанко // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — 390-392.
• Петро Литвин: "Мрію прославити Ігровицю на всю Україну" [Текст] : [за матеріалами розмови із керівником ФГ "Ігровицьке" П. Литвином] / П. Гудима // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 27 (7 лип.). — С. 1, 4 : фот
• Niedzielko Romuald, Kresowa księga sprawiedliwych 1939—1945. O Ukraińcach ratujących Polaków poddanych eksterminacji przez OUN i UPA, Instytut Pamięci Narodowej, ISBN 978-83-60464-61-8, C. 149

Посилання

Зовнішні відеофайли
	У селі Ігровиця Тернопільського району відкрили дитячий садок, який не працював з 90-х на YouTube // Телекомпанія TV-4, 4 березня 2016.

• На Тернопільщині римо-католики та греко-католики молитовно вшанували вбитих у 1944 році поляків [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Ihrowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 249. (пол.) — S. 249. (пол.)