Перейти до вмісту

Сюрень-Сарай

Координати: 44°39′24″ пн. ш. 33°48′05″ сх. д. / 44.656635° пн. ш. 33.801477° сх. д. / 44.656635; 33.801477
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:55, 23 жовтня 2025, створена Wolfigelkott (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Пам'ятка |тип = Палац, руїни |назва = Сюрень-Сарай |оригінальна назва = Süyren Saray |зображення = |зображення_розмір = |зображення_підпис = |статус = |скульптор = |країна = {{UKR}} |місто = Танкове, Автономна Республіка Крим |на...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Сюрень-Сарай
Süyren Saray
44°39′24″ пн. ш. 33°48′05″ сх. д. / 44.656635° пн. ш. 33.801477° сх. д. / 44.656635; 33.801477
КраїнаУкраїна Україна
МістоТанкове, Автономна Республіка Крим
Перша згадкаXVII століття
Станзруйновано

Сюрень-Сарай. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Сюрень-Сарай
Сюрень-Сарай
Сюрень-Сарай (Автономна Республіка Крим)

Сюйрє́н-Сара́й (крим. Süyren Saray) — ханський палац часів Кримського ханства, розташований в селі Бююк-Сюйрєн (Танкове). Він був одним із так званих «малих хансараїв» (заміських палаців) і до наших днів не зберігся.[1]

Малий палац, збудований на березі річки Бельбек у селі Буюк-Сюрень (нині Танкове). Евлія Челебі описував його високим стилем, згадуючи сад, спів солов'їв та позолочені ханські покої. У XVI столітті тут гостювали черкеські родичі ханів. Місцезнаходження палацу не локалізоване.

Історія

Судячи з усього, цей палац був меншим Алма-Сараю, але прикрашений багатше. Османський мандрівник Евлія Челебі провів тут ніч, слухаючи солов’їний спів в саду з альтанками на березі річки.

Він не шкодує слів для вихваляння цієї будівлі і її саду: «… Великий палац Мухаммед Герай-хана подібний до палацу Хавернаку, позолочені покої, кожен з яких схожий на розписні храми китайських ідолопоклонників. Якщо ми будемо детально описувати цей сад, прилисток для задоволень, то вийде довга оповідь». Якщо Китай згаданий тут не просто заради «красного слівця», а як достовірне порівняння, то можна припустити, що палац був прикрашений рясною позолотою на червоному тлі, характерною для китайських храмів (а також для деяких кімнат у Бахчисарайському палаці).

Згадки про Сюрень-Сарай в джерелах більш рідкісні, ніж про Алма-Сарай. Відомо, наприклад, що в 16 столітті там гостювали під час приїзду в Крим черкеські родичі кримських ханів, а в першій половині 17 століття звідти довелося спішно евакуювати ханську родину, коли запорізькі козаки, висадившись з моря в Сари-Кермені (Херсонесі), добралися звідти до самого Бєльбєка і ледь не підступили до Бахчисараю[2]

Примітки

  1. Бахчисарайський Палац - Архітектурні пам\'ятки - Південний регіон - АР Крим. ukrain.travel. Процитовано 23 жовтня 2025.
  2. Зниклі заміські палаци кримських ханів. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 23 жовтня 2025.