Кактусова миша
| ?Кактусова миша | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Placentalia) |
| Надряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Muriformes) |
| Підряд: | Мишовиді (Myomorpha) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Неотомові (Neotominae) |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. eremicus |
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus eremicus (Baird, 1858) | |
 Розповсюдження P. eremicus у Північній Америці | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Peromyscus eremicus |
 EOL: | 1037778 |
 ITIS: | 180286 |
 МСОП: | 16659 |
 NCBI: | 42410 |
| Fossilworks: | 50244 |
Ка́ктусова ми́ша (Peromyscus eremicus) — вид гризунів родини хомя'кових (Cricetidae). Відноситься до роду близькоспоріднених мишей під латинською назвою Peromyscus.[2]
Кактусові миші легкі, між 18 і 40 г ваги. Самиці важать трохи більше за самців і значно більші за розмірами тулуба, вух, нижньої щелепи і черепа в цілому. Кактусових мишей можна визначити по голим ступням задніх кінцівок і майже голими хвостами, які, як правило, такої ж довжини чи довші за саме тіло тварини. Їх вуха майже лисі, великі і перетинчасті. Хутро довге і м'яке; забарвлення залежить від конкретного підвиду, а також від місця мешкання. Зазвичай колір хутра варіюється від вохрового до корицевого, живіт і боки білі, а верх голови злегка сіруватий.[3] Самиці, як правило, трохи світліші самців, а мишенята сіріші за своїх батьків.
Кактусові миші розповсюджені у сухих пустелях південного заходу США і на півночі Мексики, а також на островах біля узбережжя Каліфорнії і Мексиканської затоки.[4][5] Низькі середні температури та відсутність мескіта (prosopis juliflora), яка входить у основний раціон миші, можуть обмежити північну межу мешкання.[3] Кактусові миші симпатричні з чотирма іншими видами мишей даної місцевості: каліфорнійська миша, каньйонна миша, пустельна миша Єви і мескітова миша. Кактусові миші ведуть нічний спосіб життя і харчуються насінням, мескітовими бобами, горішками каркаса (Céltis), комахами і зеленою рослинністю.[3] Види з Південної Каліфорнії мають позитивний результат на хантавірус.[6]
- ↑ {{{assessors}}} (2008). Peromyscus eremicus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 3 вересня 2009. Ця база даних включає у себе коротке обґрунтування того, чому цей вид у найменшій загрозі.
- ↑ National Park Service Website [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б в Veal, Rita; Caire, William (1979). Peromyscus eremicus (PDF). Mammalian Species. American Society of Mammalogists (118): 1—6. doi:10.2307/3503858. Архів оригіналу (PDF) за 18-03-2012. Процитовано 13-12-2016.(англ.)
- ↑ Brand, Leonard R.; Ryckman, Raymond E. (1968). Laboratory Life Histories of Peromyscus eremicus and Peromyscus interparietalis. Journal of Mammalogy. 49 (3): 495—501. doi:10.2307/1378208. PMID 5670808.
{{cite journal}}: Вказано більш, ніж один|DOI=та|doi=(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=та|pmid=(довідка); Вказано більш, ніж один|first1=та|first=(довідка); Вказано більш, ніж один|last1=та|last=(довідка)(англ.) - ↑ Superfamily Muroidea. Pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
- ↑ Journalof the Society Of Vector Ecologists, Volume 26, Issue 2 (Грудень 2001)