Сале

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сале.

Сале араб. سلا бербер. ⵙⵍⴰ
Прапор
Координати 34°02′31″ пн. ш. 6°48′10″ зх. д.
Країна	Марокко  Марокко
Регіон	[[Рабат — Сале — Кенітра]]
Площа	87 км²
Висота центру	116 м
Водойма	Атлантичний океан
Населення	890 403  (2014)
Густота населення	10 235  осіб/км²
Часовий пояс	CET
Поштовий індекс	11000
GeoNames	2537763
OSM	r2801066  ·R
Офіційний сайт	villedesale.ma
Сале Сале (Марокко)
Сале у Вікісховищі

Сале́ (араб. سلا; бербер. ⵙⵍⴰ) — п'яте за величиною (після Касабланки, Фесу, Танжеру та Марракешу) місто Марокко. Разом зі столицею країни, Рабатом, утворює столичну агломерацію з населенням понад 1,8 млн осіб. Розташоване в регіоні Рабат — Сале — Кенітра на узбережжі Атлантичного океану, на північному березі гирла річки Бу-Регрег, яка відділяє місто від столиці держави.

Історія

Віком 513,050±0,265 тис. р. т. датується череп представника виду Homo heidelbergensis з місцезнаходження Сале 1.

Перше місто на цьому місці було засноване більше 2000 років тому фінікійцями, а в X столітті в околицях давньоримського міста Сала Колонія (нині Шелла) з'явився місто Сале. Завдяки своєму розташуванню на шляху з Фесу в Марракеш, воно на довгі роки стало найбільшим портом Марокко. Побудована в 1029 року мечеть (збереглася до теперішнього часу) і медресе (побудовано в 1341 році, зараз — музей) зробили місто другим після Феса релігійним центром Марокко.

У 1260 році відбулася найбільша битва за всю історію міста, в ході якої Сале протягом двох тижнів перебував у руках війська Альфонсо X Кастильського.

Республіка Сале

З кінця XVI століття до міста починають переселятись мориски, які втікали з Іспанії від переслідування інквізиції. Морисків не дуже приязно зустріли у Сале у зв'язку з їх культурною і мовною окремішністю і тому вони почали компактно оселятись на протилежному від Сале березі річки Бу-Регрег, в поселенні, яке стали називати Новим Сале (сучасний Рабат). Багато хто з новоприбулих морисків шукав свого щастя в піратській діяльності, спрямованій проти іспанського судноплавста. Поступово Нове Сале перетворилось на осередок берберських піратів.

У 1624 році султан призначив (або затвердив) губернатором піратської республіки Сале уродженець голландського Гарлема ренегат Ян Янсзон (Мурат-реїс молодший), який одночасно очолював піратськи флот республіки.

У 1627 році марабут і джихадист Сіді аль-Аячі повстав проти султана і оголостив про повну незалежність республіки Сале, яка незабаром була визнана декількома європейськими державами піратською республікою. Піратська республіка складалась з міст, розташованих по обидва берега гирла річки Бу-Регрег — Сале і Нового Сале (сучасний Рабат) і проіснувала до 1668 року. Населення міста в той момент складало близько 13 000 чоловік.

«Місто корсарів» неодноразово обстрілювали з гармат європейськими флотилії, так як місцеві пірати здійснювали рейди за рабами навіть на Британські острови та в Ісландію. Про своє захоплення в полон місцевими піратами розповідав Робінзон Крузо. У 1668 році обидва міста — Сале і Нове Сале були захоплені султаном Марокко, який поклав край незалежності піратської республіки.

У 1851 році у відповідь на піратство проти європейських торговців, яке процвітало навіть після загибелі республіки, порт був серйозно обстріляний французькою ескадрою. Згодом гавань Сале обміліла і порт був закритий.

Місто зіграло важливу роль в історії Марокко: тут в 1930 році з'явилося рух Latif і пройшли перші демонстрації за незалежність від Франції. До цього часу Сале вважається оплотом ісламістських груп в Марокко.

Транспорт

• Сучасний трамвай Рабат-Сале

Пам'ятки

Місцева архітектура поєднує в собі традиційну марокканську і арабо-андалузійську архітектуру. В Сале створені кілька музеїв, в тому числі етнографічний і музей кераміки.

Медіна досить значна за розмірами, але слабо орієнтована на туристів. Сучасні райони в основній масі погано сплановані і відрізняються високим рівнем безробіття. Багато заможніх мешканців переїжджають жити на інший бік річки — в Рабат. Велика кількість високопоставлених чиновників і королівських радників Марокко народилися в Сале.

У грудні 2007 року було дано старт будівництву трамвайної лінії Рабат-Сале, ядром якої є міст через Бу-Регрег. 23 травня 2011 мережа, що з'єднала два міста, була введена в експлуатацію.

• 
  Загальний вигляд міста.
• 
  Фортеця Шелла.
• 
  Медресе

Міста-побратими

• Рабат, Марокко
• Ар'яна, Туніс
• Порталегре, Португалія
• Тласкала-де-Хікотенкатль, Мексика
• Маруа, Камерун
• Олександрія, США
• Сочі, Росія

Посилання

Найбільші міста Марокко Перепис населення 2014 року.
	№	Назва	Область	Населення	№	Назва	Область	Населення
Касабланка Фес	1	Касабланка	Касабланка — Сеттат	3 359 800	11	Бені-Меллаль	Бені-Меллаль — Хеніфра	447 330	Танжер Марракеш
	2	Фес	Фес — Мекнес	1 112 070	12	Сафі	Марракеш — Сафі	415 323
	3	Танжер	Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма	947 950	13	Уджда	Східна	410 808
	4	Марракеш	Марракеш — Сафі	928 850	14	Надор	Східна	369 102
	5	Сале	Рабат — Сале — Кенітра	890 403	15	Хурибга	Бені-Меллаль — Хеніфра	326 674
	6	Мекнес	Фес — Мекнес	632 100	16	Сеттат	Касабланка — Сеттат	323 821
	7	Рабат	Рабат — Сале — Кенітра	577 827	17	Ель-Джадіда	Касабланка — Сеттат	298 673
	8	Агадір	Сус — Масса	543 378	18	Хеніфра	Бені-Меллаль — Хеніфра	269 930
	9	Кенітра	Рабат — Сале — Кенітра	572 700	19	Таза	Фес — Мекнес	250 258
	10	Тетуан	Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма	463 968	20	Мохаммедія	Касабланка — Сеттат	241 962