Угорці

Угорці
Стефан I Святий • Матвій Корвін • Габор Бетлен • Бела Барток Тівадар Костка • Янош Бояї • Лоранд Етвьош • Йожеф Етвьош
Самоназва	угор. magyarok
Регіон	Угорщина: 8 314 029 (2011)  США: 1,398,000 (2000)[джерело?]  Румунія: 1,237 ,746 (2011)  Словаччина: 520,528 (2001)  Сербія: 293,299 (2002)  Канада: 315,510 (2006)  Україна: до 95 084 (2017)  Німеччина: 120 000  Бразилія: 80,000  Росія: 3,768 (2002)
Кількість	близ. 13,1 — 14,5 млн.
Близькі до	Ханти, Мансі
Входить до	угри і фіно-угорські народи
Мова	угорська мова
Релігія	католики
Прапор
Угорці у Вікісховищі

Уго́рці, мадя́ри (від угор. magyarok — «ма́дярок») — народ з фіно-угорської мовної групи, основне населення Угорщини.

Етнонім

Самоназва угорців — «мадяри» (magyarok, однина — magyar). Це слово співзвучне з самоназвою споріднених з ними народів — хантів і мансі (mańśi).

Українське «угорці» походить від давньоруської назви цього народу — ѫгре (однина — ѫгринъ), похідної від прасл.: *ǫgrъ, *ǫgъrinъ і грец. Οὖγγροι, Οὑγγρικός, яким позначали огурів — групу тюркських народів, з якими союз племен на чолі з мадярами мав давні зв'язки, тому сусідами сприймався як єдине ціле.

Пізніша форма Hungari, можливо, виникла внаслідок контамінації з назвою іншого східного народу — Hunni («гуни»). Похідними від Hungarus, Hungari називають угорців і в інших мовах Європи. Етимологічно споріднений термін угри вживають як загальну назву щодо угорців і близькоспоріднених з ними хантів й мансі (що говорять угорськими мовами), а також як елемент складового терміна «фіно-угри».

Угорці відомі також під застарілою назвою «венгерці» — це є адаптацією пол. Węgier («угорець») — теж похідного від праслов'янського *ǫgrъ, з переходом носового ǫ в носове ę і доданням протетичного «w». Російська назва угорців — «венгры» запозичена з польської; похідне від ѫгре слово угры вживається лише в значенні «народи, що говорять угорськими мовами», «угри».

«Угорськими горами» (горы Угорскыи) у Стародавній Русі називали Карпати.

Розселення

Карта ймовірної угорської передісторії

Найбільше угорців живе в Угорщині (98 % з 10,6 млн у 1977 році, 97,3 % з 10,2 млн у 2001 році, та тільки 78,2 % з 9 937 628 осіб в — 2011 році).

Живуть також як меншина в Румунії (1,25 млн), країнах колишньої Югославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), Україні (приблизно 95 тис.) і інших країнах колишнього СРСР (4 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн)), Канада (0.1 млн) і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.

Мова

Розмовляють угорською мовою, спорідненою з хантийською і мансійською. Діалекти:

• західний задунайський,
• південний, або альфельдський,
• тиський, або дунайсько-тиський,
• палоцький, або північно-західний,
• північно-східний,
• мезешезький, або закирайхазький,
• секейський.

Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).

Релігія

За віросповідананням католики (68 %; у тому числі 3 % греко-католики) і протестанти (25 %).

Історія

Угорці прибули на територію сучасної Угорщини наприкінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.

На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895–896 роках під проводом Арпада через Карпати до Паннонії. Тут підкорили собі місцеве населення, головно слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й теперішні українські землі на захід від Карпат — Закарпаття.

Матеріальна культура

Традиційне вбрання

Традиційний одяг угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці, часто вдягнуті поверх кількох нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах — чіпцях, хустках.

Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних штанів (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).

Кухня

Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в харчуванні в угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю — паприки, цибулі). Найвідоміші страви — гуляш (густий м'ясний суп з цибулею і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палінка.

Сім'я

Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.

У традиційній духовній культурі угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, — сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева («дерево, що дістає до неба»).

Фольклор

У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про розбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.

Своєрідна угорська народна музика. У піснях «старого стилю» помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжя. Музика «нового стилю» склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці — вербункош, чардаш і ін.

Угорці в Україні

1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6 % усього населення). В останньому переписі 2001 року угорців в Україні було 156,6 тис., з них в Закарпатській області 151 516 (12,08 % від усього населення області). Станом на 2017 рік реальна чисельність угорців на території Закарпаття складає до 90 000 осіб. На Закарпатті, згідно статистики 2001 року, яка вже застаріла, угорці заселюють у більшості Берегівський район (76,1 %), місто Берегове (48,1 %), становлять чверть населення Виноградівського, третину Ужгородського (в самому Ужгороді лише 6,9 %), та 12,7 % Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.

Мовні, суспільні та культурні взаємини між угорцями та українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, головним чином міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 століттях зустрічаємо ще й тепер серед угорців чимало українських прізвищ. Співжиття угорців й українців призвело до мовно-культурних впливів; до угорської мови увійшло багато українізмів, і навпаки. До найдавніших угорських запозичень належать слова суспільної організації: király — король, ispán — начальник (пан), szabad — свобідний, család — родина (челядь), órosz — двірський слуга (також русин, руський), szolga — слуга, а з церковної термінології: barát — чернець (брат), kereszt — хрест, Karácsony — Різдво (карачун), szombat — субота тощо. Український побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півдні Закарпаття, виявляють також угорські впливи, а в угорській культурі суміжних областей є українські елементи.

Нині угорська меншина в Україні належить до етнічно найстійкіших національних груп. Лише 2 % угорців подали іншу рідну мову, в тому числі 1 % — українську. Такий самий відсоток українців у Закарпатській області подає угорську мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культурними правами в освіті, засобах комунікації, видах діяльності тощо. В Закарпатській області в 1970-х pp. виходили дві обласні газети угорською мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карпатське слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарпатська молодь») та районні газети в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угорською мовою навчання, у тому числі 15 середніх. У м. Береговому вистави Народного театру відбуваються угорською мовою. В Ужгородському університеті на філологічному факультеті є відділ угорської мови. Видавництво «Карпати» випускає книги угорською мовою для місцевих шкіл й річні календарі та переклади з української літератури для Угорщини.

Галерея

• 
• 
• 
• 

Див. також

• Угорщина
  • Населення Угорщини
• Угорська діаспора
  • Угорці в Україні
  • Угорці в Словаччині
  • Угорці в Румунії
  • Угорці в Сербії

Угорська діаспора

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• О. В. Комар. Угри // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 206. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Мадяри // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 887. — 1000 екз.
• Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2. (заготовка)