Жерар Грізе
| Жера́р Грізе́ | |
|---|---|
| Gérard Grisey | |
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 червня 1946 |
| Місце народження | Бельфор, Франція |
| Дата смерті | 11 листопада 1998 (52 роки) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Громадянство | |
| Національність | француз |
| Професія | композитор |
| Освіта | Нормальна школа музики і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Олів'є Мессіан |
| Відомі учні | Evan Ziporynd |
| Інструменти | акордеон |
| Жанр | академічна музика |
| Magnum opus | Les Chants de l'Amourd, Le Temps et l'Écumed і Les Espaces acoustiquesd |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Нагороди | |
| | |

Жера́р Грізе́ (фр. Gérard Grisey;16 червня 1946, Бельфор — 11 листопада 1998, Париж) — французький композитор.
Грізе почав заняття музикою з навчання грі на акордеоні в Бельфорі під керівництвом Ідо Валлі, згодом отримавши звання лауреата на міжнародному конкурсі в Торонто. Потім він навчався в Троссінгенській консерваторії в Німеччині (1963—1965) і в Паризької консерваторії (1965—1972), в тому числі в класі композиції Олів'є Мессіана (1968—1972). Паралельно з цим він навчався у Анрі Дютійо в Нормальній школі музики (1968) і Академії Кіджі (1969), брав участь у семінарах Карлхайнца Штокхаузена, Дьордя Лігеті і Яніса Ксенакіса на Дармштадтських курсах нової музики (1972). У 1972 р. отримав грант на дворічне стажування в Римі, аналогічний незадовго до цього скасованої Римської премії. Крім цього він займався електроакустичною музикою у Jean-Étienne Marie (1969) і вивчав акустику в інституті Faculté des sciences de Jussieu (1974).
Один з найяскравіших представників французької спектральної школи і визнаний її лідер і ідеолог, хоча і не був засновником т. зв. "Групи маршруту " (Group de l'Itineraire), на базі якої виник спектралізм. В основі ідеології спектралізм лежить увагу до окремого звуку як самоцінності і основи формоутворення. Форма і звуковисотний ряд творів будуються в тому числі і з опорою на досконально вивчений на передкомпозіційному етапі спектр звуку.
Грізе отримував замовлення на твори від різних міжнародних інститутів, його музику включали до програм різних фестивалів, радіотрансляцій і в концертні програми відомих в Європі та США ансамблів інструменталістів. Помер 11 листопада 1998 від розриву аорти.
- Espaces Acoustiques (Акустичні простори), цикл з шести п'єс.
- Talea (1986)
- L'Icône paradoxale (1994)
- Vortex Temporum (1996)
- Quatre Chants pour franchir le Seuil (1998), остання робота.
- Grisey Gérard: Écrits ou l'invention de la musique spectrale (édition réalisée par Guy Lelong avec la collaboration d'Anne-Marie Réby), " Répercussions ", Éditions Musica Falsa, Paris 2008 [388 p. ; ISBN 978-2-915794-31-1]
- Cohen-Levinas Danièle (direction), Gérard Grisey ou la beauté des ombres sonores. L'Harmattan / L'itinéraire, Paris, 2004.
- Hervé Jean-Luc, Dans le vertige de la durée (Vortex Temporum de Gérard Grisey). L'Harmattan, Paris 2001.
- Baillet Jérôme, Gérard Grisey (Fondements d'une écriture. L'Harmattan, Paris 2000.
- Grisey / Murail. Dans " Entretemps " (8), Paris 1989.
- Біографія і список творів
- (фр.) Біографія на сайті IRCAM.
- Народились 16 червня
- Народились 1946
- Померли 11 листопада
- Померли 1998
- Випускники Паризької нормальної школи музики
- Випускники Паризької консерваторії
- Науковці Університету Каліфорнії в Берклі
- Французькі композитори
- Композитори XX століття
- Уродженці Бельфора
- Спектральна музика
- Померли в Парижі
- Композитори мікроінтервальної музики
- Композитори академічної музики XX століття
