Перейти до вмісту

Янголь Олексій Григорович

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Янголь Олексій Григорович
Народився18 березня 1943(1943-03-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Крушинка, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 жовтня 2009(2009-10-07) (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вінниця, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьграфік, вчитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений художник України

Олексі́й Григо́рович Я́нголь (*18 березня 1943, Крушинка, Васильківський район, Київська область — †7 жовтня 2009, Вінниця) — український художник-графік. Член НСХУ (1977)[джерело?]. Заслужений художник України (2009)[джерело?].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 18 березня 1943 року у селі Крушинка Васильківського району Київської області.

Закінчив Київський державний художній інститут (1972). Педагоги з фаху — Л. Чичкан, І. Селіванов.

Помер у Вінниці 7 жовтня 2009 внаслідок онкозахворювання.

Основні твори

[ред. | ред. код]

«Жага до життя» (1997), «Дерева помирають стоячи» (1998), «Морська стихія» (1999), «Безмежність Галактики» (2000), «Слідами репресій» (2001).

Олексыю Янголю належить проект арки головного входу в Вінницький національний технічний університет.[1]

Мозаїчні панно

[ред. | ред. код]

"Щедра осінь" на будівлі столової Національного Технічного Університету міста Вінниці, смальта (1974),

"Народна творчість" у місті Бар.[2]

Виставки

[ред. | ред. код]

Перша персональна виставка митця відбулась у Вінниці в 2003 році. У 2007 році відбулась персональна виставка у Києві.[3]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На вшанування пам'яті художника у школі № 23 м. Вінниці, де він тривалий час працював учителем, відкрито музей[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Янголь Олексый Григорович. Clarity Project. 18.04.2005. Процитовано 17.03.2022.
  2. Монументальне мистецтво Вінниччини (українська) . Вінниця: Вінницька ООНСХУ. 2009. с. 66—67, 119. ISBN 978-966-8086-86-1.
  3. Помер вінницький графік Олексій Янголь. Моя Вінниця. 9 жовтня 2009. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 17.03.2022.
  4. Мельник, А. Перший музей вчителя відкрили у Вінниці; // Місто. – 2010. – 6 жовтня. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]