Сіль (значення)

• Сіль — представник окремого класу хімічних сполук, утворених аніонами кислотних залишків та катіонами різного походження (переважно катіонами металів);
  • Подвійна сіль — хімічна сполука, утворена двома різними катіонами або аніонами
  • Глауберова сіль — десятиводний кристалогідрат (декагідрат) сульфату натрію;
  • Бертолетова сіль — калієва сіль хлоратної кислоти. Застосовують у піротехніці.
  • Англійська сіль — семиводний сульфат магнію, проносне в медичній практиці;
• Кухонна сіль — харчова (кухонна або столова) приправа, яку застосовують для додання смаку та під час консервації продуктів;
• Мінеральна сіль — осадовий мінерал, які кристалізується при випаровуванні та охолодженні природних водних розчинів, що є сильними електролітами;
  • Кам'яна сіль — осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом.
  • Технічна сіль — кам'яна сіль з домішками глини, піску тощо.
• Морська сіль — сіль, яку видобувають випарюванням морської води.
• Нюхальна сіль — суміш кристалів карбонату амонію, етанолу і ароматичних речовин. Має різкий запах, у XIX сторіччі нюхальну сіль широко вживали як засіб проти запаморочення і втрати свідомості.
• Сіль (у криптографії) — вектор ініціалізації блочного шифру або хешу.
• Сіль — суть, найголовніше, найістотніше в чому-небудь, його квінтесенція.

• Сіль — село, Україна, Закарпатська область, Ужгородський район
• Сіль — смт, Україна, Донецька область, Бахмутський район. Включене в межі міста Соледар Постановою Верховної Ради України № 867-XIV від 8 липня 1999 року.
• Сіль — станція Донецької залізниці.