Вілья-лас-Естрельяс
| Поселення | |
|---|---|
| Вілья-лас-Естрельяс ісп. Villa Las Estrellas | |
 | |
| Координати 62°12′01″ пд. ш. 58°57′51″ зх. д. / 62.2002° пд. ш. 58.9641° зх. д. | |
| Країна |  Чилі |
| Область | XII Регіон Магальянес і Чилійська Антарктика |
| Провінція | Антарктика-Чилена |
| Комуна | Антарктика |
| Дата заснування | 9 квітня 1984 |
| Географічна зона | Кінг-Джордж  |
| Водойма | Maxwell Bayd |
| Клімат | полярний |
| Офіційна мова | іспанська |
| Населення | 80-150 осіб |
| Часовий пояс | UTC−3 |
| GeoNames | 9072762 |
.svg?lang=uk)  Вілья-лас-Естрельяс Вілья-лас-Естрельяс (Земля) | |
 | |
 Вілья-лас-Естрельяс у Вікісховищі | |
Вілья-лас-Естрельяс (ісп. Villa Las Estrellas) — поселення в чилійській провінції Антарктика-Чилена, центр комуни Антарктика. Розташоване на території станції «Фрей».
Поселення є одним з 2 населених пунктів в Антарктиді з постійним населенням (іншим є аргентинська станція «Есперанса»). Суверенітет Чилі над територією, на якій розташовано селище, не визнаний більшістю країн світу.
Вілья-лас-Естрельяс засноване 9 квітня 1984 року, за правління Августо Піночета. Одним з мотивів створення поселення було суперництво з Аргентиною.[1] Незабаром після заснування Вілья-лас-Естрельяс там народилася дитина, Хуан Пабло Комачо, і чилійський уряд відзначив, що він став першою дитиною, не тільки народженою, але і зачатою в Антарктиді (на відміну від Еміліо Маркоса Пальми, мати якого була доставлена в Антарктиду на сьомому місяці вагітності).
Населення селища становить від 80 (взимку) до 150 (влітку) осіб, в основному це службовці ВПС Чилі і вчені, що працюють на станції «Фрей», а також члени їх сімей. У поселенні є 14 житлових будинків площею 72 м² та 90 м², дитячий садок, початкова школа (2 вчителя і близько 15 учнів), бібліотека, католицька каплиця, госпіталь ВПС Чилі, лікарня, магазин, працюють пошта, мобільний зв'язок, радіо, телебачення та інтернет.
- ↑ Simon Romero (6 січня 2016). Antarctic Life: No Dogs, Few Vegetables and ‘a Little Intense’ in the Winter (англ.). The New York Times. Процитовано 18 жовтня 2016.