Оптично-ілюзорне зображення
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (20 листопада 2025) |
Оптичні ілюзії в мистецтві — художній прийом, який ґрунтується на свідомому використанні властивостей людського зору для створення зорового обману, що викликає у глядача спотворене або нестандартне сприйняття форми, простору, кольору чи руху. Оптичні ілюзії є одним з ключових інструментів у таких напрямках, як поп-арт, кінетичне мистецтво, тромплей («обман зору»), а також у сучасному дизайні та графічному мистецтві.
Оптичні ефекти базуються на взаємодії світла, кольору, лінії та геометрії з особливостями зорового сприйняття людини. У мистецтві ілюзії застосовуються як для досягнення естетичного ефекту, так і для створення емоційного чи психологічного впливу.
Елементи візуального обману були відомі ще в античності. У давньогрецькій архітектурі застосовували оптичні корекції, зокрема ентасис — ледь помітне викривлення колон для компенсації зорової ілюзії вигину.
У середньовіччі та добу Відродження митці використовували закони перспективи для створення реалістичного простору. Особливо розвинулась техніка тромплей, коли зображення імітувало тривимірні предмети.
У ХХ столітті оптичні ілюзії стали основою художніх напрямків, зокрема поп-арту. Представники цього стилю — Віктор Вазарелі, Бріджет Райлі — створювали композиції, що викликали ефект руху, мерехтіння або вібрації форми.
- Геометричні ілюзії
- Ілюзії, що виникають через конфігурацію ліній, форм і пропорцій. Класичний приклад — ілюзія Мюллера—Лаєра, яку художники використовують для підсилення просторової глибини.
- Ілюзії руху
- Створюють відчуття переміщення елементів на статичному зображенні. Найчастіше зустрічаються в оп-арті.
- Колірні ілюзії
- Виникають унаслідок взаємодії кольорів: контрасту, послідовного сприйняття, оптичного змішування. У роботах використовується ефект колірного вібрато або зміни яскравості.
- Просторові ілюзії
- Мета — зімітувати об'єм у двовимірному середовищі. Приклад — тромплей у живописі та настінних розписах.
- Ілюзії подвійного змісту
- Зображення, що можуть по-різному інтерпретуватися залежно від фокусу уваги (наприклад, «ваза Рубіна»).
У сучасному графічному дизайні ілюзії використовують для:
- привернення уваги глядача,
- підсилення візуальної ієрархії,
- створення враження руху або тривимірності,
- побудови нестандартних рекламних рішень.
У цифровому мистецтві ілюзії комбінують із технологіями AR/VR, що дозволяє поєднувати реальний простір із віртуальними об'єктами.
- Віктор Вазарелі — один із засновників оп-арту, автор робіт, побудованих на ритмічних геометричних структурах.
- М. К. Ешер — використовував неможливі фігури, топологічні парадокси та просторові ілюзії.
- Бриджит Райлі — відома своїми чорно-білими та кольоровими композиціями з ефектом руху.
Художники стрит-арту створюють великі 3D-малюнки на вулицях, що імітують провалля, сходи або вигнуті поверхні.