Web Ontology Language

OWL (англ. Web Ontology Language) — мова опису онтологій для семантичної павутини. Мова OWL дозволяє описувати класи і відносини між ними, властиві для веб-документів і додатків. OWL заснований на більш ранніх мовах OIL і DAML OIL і в даний час є рекомендованим консорціумом Всесвітньої павутини.
В основі мови — уявлення дійсності в моделі даних «об'єкт — властивість». OWL придатний для опису не тільки веб-сторінок, але і будь-яких об'єктів дійсності. Кожному елементу опису в цій мові (в тому числі властивостями, що зв'язує об'єкти) ставиться у відповідність URI.
Різновиди мови
- OWL Lite призначений для користувачів, які потребують, перш за все, в класифікаційної ієрархії і простих обмеженнях. Наприклад, при тому, що він підтримує обмеження кардинально (кількості елементів), допускаються значення кардинальність тільки 0 або 1. Для розробників повинно бути простіше в своїх продуктах забезпечити підтримку OWL Lite, чим більш виразних варіантів OWL. Зокрема, OWL Lite дозволяє швидко перенести існуючі тезаурус и і інші таксономії. OWL Lite також має більш низьку формальну складність, ніж OWL DL.
- OWL DL призначений для користувачів, яким потрібна максимальна виразність при збереженні повноти обчислень (всі логічні висновки, що припускаються тієї чи іншої онтологією, будуть гарантовано вичіслімих) і разрешаемо (всі обчислення завершаться за певний час). OWL DL включає всі мовні конструкції OWL, але вони можуть використовуватися лише згідно з певним обмеженням (наприклад, клас може бутипідкласомбагатьох класів, але не може сам бутипредставникоміншого класу). OWL DL так названий з-за його відповідності дескріпціонной логіці — дисципліни, в якій розроблені логіки, складові формальну основу OWL.
- OWL Full призначений для користувачів, яким потрібна максимальна виразність і синтаксична свобода RDF без гарантій обчислення. Наприклад, у OWL Full клас може розглядатися одночасно як збори індивідів і як один індивід у своєму власному значенні. OWL Full дозволяє будувати такі онтології, які розширюють склад зумовленого (RDF або OWL) словника. Малоймовірно, що будь-яке програмне забезпечення буде в змозі здійснювати повну підтримку кожної особливості OWL Full.
Версії
1.0
Нині діюча рекомендація з 10 лютого 2004 року.
1.1
Нова специфікація, що має статус робочого чернетки. Адреса робочої групи — [1].
- OWL, мову веб-онтологій. Короткий огляд, Редактори Deborah L. McGuinness і Frank van Harmelen. Рекомендація W3C, 10 лютого 2004 — OWL Короткий огляд; Остання версія
- OWL Web Ontology Language Reference, Mike Dean and Guus Schreiber, Editors. Рекомендація W3C, 10 лютого 2004 — OWL Довідка; Остання версія
- OWL Web Ontology Language Use Cases and Requirements, Jeff Heflin, Editor. Рекомендація W3C, 10 лютого 2004 — OWL Вимоги; остання версія.
- / OWL Web Ontology Language Test Cases, Jeremy J. Carroll and Jos De Roo, Editors. Рекомендація W3C, 10 лютого 2004 — OWL Тестові зразки; Остання версія.
- OWL
CSS
Каскадні таблиці стилів (англ. Cascading Style Sheets або скорочено CSS) — спеціальна мова, що використовується для відображення сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найбільш часто CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.
Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої павутини.
CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже існуючи функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо.
CSS (каскадна або блочна верстка) прийшла на заміну табличній верстці веб-сторінок. Головна перевага блочної верстки — розділення змісту сторінки (даних) та їх візуальної презентації.
Огляд
CSS використовується авторами та відвідувачами веб-сторінок для того щоб визначити кольори, шрифти, верстку та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS).
Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори та ін. CSS також дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення (на екрані монітора, мобільного пристрою (КПК), у роздрукованому вигляді, на екрані телевізора, пристроях з підтримкою шрифту Брайля або голосових броузерах та ін.)
Один і той же HTML або XML документ може бути відображенний по-різному в залежності від використаного CSS. Стилі для відображення сторінки можуть бути:
- Стилі автора (інформація надана автором сторінки):
- зовнішні таблиці стилів (англ. stylesheet), частіше за все окремий файл або файли .css
- внутрішні таблиці стилів, включені як частина документу або блоку
- стилі для окремого елементу
- Стилі користувача
- локальний .css-файл, вказаний користувачем для використання на сторінах і вказаний в налаштуваннях брaузера (наприклад Opera)
- Стилі переглядача (броузера)
- стандартний стиль переглядача, наприклад стандартні стилі для елементів, визначені брaузером, використовуються коли ннемає інформації про стиль елемента або вона неповна.
Стандарт CSS визначає порядок та діапазон застосування стилів, те, в якій послідовності і для яких елементів застосовуються стилі. Таким чином використовується принцип каскадності, коли для елементів вказується лише та інформація про стилі, що змінилася або не визначена більш загальними стилями.
Переваги
- Інформація про стиль для цілого сайту або його частин може міститися в одному .css-файлі, що дозволяє швидко робити зміни в дизайні та презентації сторінок;
- Різна інформація про стилі для різних типів користувачів: наприклад великий розмір шрифту для користувачів з послабленим зором, стилі для виводу сторінки на принтер, стиль для мобільних пристроїв;
- Сторінки зменшуються в об'ємі та стають більш структурованими, за рахунок того що інформація про стилі відділена від тексту та має певні правила застосування і сторінка побудована з їх урахуванням;
- Прискорення завантаження сторінок і зменшення обсягів інформації, що передається, навантаження на сервер та канал передачі. Досягається за рахунок того, що сучасні браузери здатні кешувати (запам'ятовувати) інформацію про стилі і використовувати для всіх сторінок, а не завантажувати для кожної.
Синтаксис
CSS має порівняно простий синтаксис і використовує невелику кількість англійських слів для найменування різних складових стилю.
Стилі складаються зі списку правил. Кожне правило містить один або більше селектор (англ. selector) та блок визначення (англ. declaration block). Блок визначення складається із оточеного фігурними дужками списку властивостей. Властивості в списку оформлюються у вигляді назва властивості, двокрапка (:), значення, крапка з комою (;).
Приклад:
p {
font-family: Verdana, sans-serif;
}
h2 {
font-size: 110%;
color: red;
background: white;
}
.note {
color: red;
background: yellow;
font-weight: bold;
}
p.warning {
background: url(warning.png) no-repeat fixed top;
}
#paragraph1 {
margin: 0;
}
a:hover {
text-decoration: none;
}
#news p {
color: red;
}
В прикладі використано 7 правил, селектори p
, h2
, .note
, p.warning
, #paragraph1
, a:hover
та #news p
.
Приклад властивості: color: red
, де властивості з назвою color
присвоєно значення red
.
В перших двох правилах визначаються властивості HTML-елементів p
(абзац, скорочення від англ. paragraph) та h2
(Заголовок другого рівня, скорочення від англ. header). Абзац буде відображено шрифтом Verdana або, у разі відсутності Verdana, іншим шрифтом sans-serif. Заголовок другого рівня буде відображено червоним кольором на білому тлі.
Третє правило буде застосовано до всіх елементів, властивість class
визначена як 'note'. Наприклад:
<p class="note">Абзац буде відображено червоним жирним шрифтом на жовтому тлі.</p>
Третє правило також можна записати як *.note
.
Для того щоб третє правило застосовувалося лише до абзаців його слід переписати як:
p.note {
color: red;
background: yellow;
font-weight: bold;
}
Четверте правило стосується тих елементів рівню абзаца (p), що мають властивість class
дорівнюючу 'warning'. Такі абзаци будуть мати фонове зображення warning.png вгорі.
Властивість .class
може містити не лише порівняння, але й перелік. Коли властивість class
містить перелік значень, розділених пробілом, то до цього елементу застосовуються правила усіх перелічених класів. Наприклад, до <p class="note warning">
будуть застосовані правила note
та warning
.
П'яте правило застосовується лише до одного елементу в документі HTML, що має ідентифікатор id
дорівнюючою paragraph1
. Цей елемент не буде мати межі навколо, тому що властивість margin
дорівнює 0. Наприклад:
<p id="paragraph1">Цей абзац не має межі тому що межа
дорівнює 0. На сторінці може бути лише один такий елемент.
</p>
Шосте правило визначає стиль наведення мишкою (hover) для a
(anchor
) елементів. Стандартно більшість браузерів підкреслюють елементи a
(посилання в межах одного документа або на інші HTML-документи). Це правило прибере підкреслювання з посилань коли користувач наводить на них мишкою.
Останнє правило застосовується до тих абзаців, що знаходяться всередині (мають батьківський елемент) з ідентифікатором news
. Це приклад наслідування властивостей.
Завдяки каскадній структурі CSS, ці абзаци (p
) будуть наслідувати font-family: Verdana, sans-serif;
як і всі елементи p
(абзаци). Ті з них, що мають class
дорівнює warning
будуть мати також і фонове зображення.
CSS може містити також коментарі. Синтаксис коментарів подібний до синтаксису що використовується в багатьох мовах програмування (наприклад C, PHP). Слід звернути увагу на те, щоб в коментарях CSS-файлів не використовувалися кирилічні літери (деякі браузери некоректно обробляють CSS-файли з українськими або російськими літерами [1]).
/* comment */
Селектори та Псевдо-класи
CSS має спеціальні позначення (селектори, від англ. selector) для визначення діапазону застосування правила.
- Всі елементи
- використовується селектор
*
(часто не пишеться, наприклад*.p
таp
— рівнозначні) - За назвою елементу
- наприклад для всіх
p
абоh2
- Наслідування
- наприклад для всіх
a
елементів які містяться вli
елементах (посилання всередині списків) селектор буде мати виглядli a
- Властивості class та id
- наприклад
.class
або#id
для елементівclass="class"
абоid="id"
- Суміжні елементи
- наприклад для всіх елементів
p
попереднім до яких є елементh2
(перший абзац після заголовка) селектор будеh2 + p
- Пряме наслідування
- наприклад для всіх
span
елементів всерединіp
, але не глибших за перший рівень наслідуванняspan
селектор будеp > span
- За атрибутами
- наприклад для всіх
<input type="text">
селектор будеinput[type="text"]
Для більш точного визначення стилю можуть використовуватися псевдо-класи (англ. pseudo-classes). Мабуть найбільш відомим є псевдо-клас :hover
, що застосовується коли користувач вкаже на елемент, зазвичай наведенням курсору. Стиль визначається для a:hover
або #elementid:hover
. Інші псевдо-класи, наприклад, :first-line
(перша строка тексту), :first-letter
(перша літера) :visited
(посилання, що вже відкривалось) або :before
(визначає стиль перед елементом). Спеціальний псевдо-клас :lang(c)
буде застосовано до елементів якщо їх мова (англ. language) «c».
Підтримка псевдо-класів залежить від браузеру, наприклад Internet Explorer 6 підтримує псевдо-клас :hover
лише для посилань.
Селектори можуть поєднуватися і іншим чином для досягнення більшої гнучкості (див. визначення селекторів на сайті W3C). В наступному прикладі декілька селекторів об'єднуються через кому[2]. Правило встановлює шрифт для HTML-заголовків всіх рівнів.
h1, h2, h3, h4, h5, h6 {
font-family: "Arial", sans-serif;
}
Приєднання до сторінки
Для того щоб включити таблицю стилів CSS потрібно зберігти код CSS у файл (це можна зробити будь-яким текстовим редактором), наприклад example.css, і потім включити або імпортувати його в HTML або XHTML-сторінку.
Включення CSS-файла до сторінки (XHTML):
<link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css" />
Включення CSS-файла до сторінки (HTML):
<link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css">
Імпорт CSS-файлів до HTML та XHTML-сторінок:
<style type="text/css">
@import "example.css";
</style>
CSS може бути визначенний в <head>
частині сторінки або для елементу сторінки через style
.
Включення CSS-файла до XML-сторінки:
<?xml-stylesheet type="text/css" href="example.css"?>
Історія
Таблиці стилів в тому чи іншому вигляді існували з зародження SGML в 1970-тих. Каскадні таблиці стилів розроблялися для спрощення процедури додавання інформації про стилі для веб-сторінок.
З розвитком HTML з'явилася можливість використовувати різні механізми для додавання стилів до елементів сторінки. Еволюція HTML дала веб-дизайнерам більше можливостей для створення вигляду сайту, але HTML-код ставав більш складним для написання та зміни. Через різницю у відображення сторінки в різних брaузерах збереження стилю сторінки було складним, користувачі мали меньше контролю над відображенням контенту.
на розгляд W3C було запропоновано дев'ять різних варіантів таблиць стилів. Після обговорення в спеціальному списку розсилки було обрано два, вони створили основу для того, що стало CSS: англ. Cascading HTML Style Sheets (CHSS) та англ. Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Спочатку в жовтні 1994, Håkon Wium Lie (зараз генеральний технічний директор Opera Software) запропонував Cascading HTML Style Sheets (CHSS), що дещо подібний до сучасного CSS. Bert Bos працював над брaузером Argo, що використовував власний варіант таблиць стилів, Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Lie і Bos почали співпрацювати для вироблення стандарту CSS (літера 'H' була виключена з назви тому що таблиці стилів могли застосовуватися до інших мов розмітки окрім HTML).
На відміну від існуючих тоді таблиць стилів, таких як DSSSL та FOSI, CSS дозволяв застосування різних таблиць стилів до документу (сторінки). Таблиці стилів могли наслідувати правила з інших (тобто створювати каскади), що дозволило контролювати використання стилів як дизайнером сайту так і користувачем (наприклад в брaузері Opera).
Пропозиції до стандарту CSS обговорювалися на конференціях в 1994 та 1995 роках.
В 1994 році було створено World Wide Web Consortium W3C, серед інших питань W3C займався також і CSS. Робочу групу очолив Steven Pemberton, як провідні технічні спеціалісти до неї входили Håkon Wium Lie та Bert Bos.
У грудні 1996 було опубліковано CSS рівня 1 — CSS level 1 Recommendation.