Перейти до вмісту

Code Division Multiple Access

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

CDMA (англ. Code Division Multiple Access, Множинний доступ із кодовим розподілом каналів) — одна з можливих технологій мультиплексування, тобто одночасної передачі даних у спільному діапазоні (так званому каналі) радіочастот.

Для забезпечення доступу до каналу багатьом користувачам — множинний доступ — дані кодуються спеціальним кодом, асоційованим із кожним каналом, і використовуються властивості конструктивної інтерференції спеціальних кодів, щоб здійснювати мультиплексування. Це є головною відміною методу CDMA від інших методів мультиплексування:

Використання

CDMA використовується у багатьох комунікаційних системах, наприклад:

  • Глобальна Система Позиціонування (GPS)
  • система позиціонування Galileo
  • супутникова система OmniTRACS для транспортної логістики.

Подальший розвиток

На базі CDMA розроблено новий стандарт передачі даних W-CDMA для цифрових систем мобільної телефонії т.зв. 3-го покоління (3G) UMTS (подекуди вживається позначення 3GSM).

Лідером на ринку цієї технології вважається фірма Qualcomm (США), котрій належать основні патенти на технологію CDMA. Нею також розроблено стандарт CDMA2000.

Фірми Alcatel Shanghai Bell та Datang Mobile спільно розробили (з листопада 2001 по серпень 2005) третій стандарт — TD-SCDMA, котрий планують використовувати на китайському ринку.

Технічні деталі

Наглядний приклад

Дивись також

Новіші стандарти CDMA

  • W-CDMA — (Wideband Code Division Multiple Access (широкосмуговий CDMA)) — стандарт, авторизований Eia/tia як стандарт Is-665. Призначений для забезпечення широкосмугового радіодоступу з метою підтримки послуг третього покоління. Швидкість даного стандарту (до 2 Мбіт/с на малих відстанях і 384 кбіт/с на великих з повною мобільністю) дозволяє підтримувати передачу мультимедіа-дані. Технологія електромагнітно сумісна з GSM і PDC.
  • CDMA2000
  • TD-SCDMA

Інші технології мультиплексування