Кальмель-е-ле-В'яла
| Кальмель-е-ле-В'яла Calmels-et-le-Viala
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Окситанія |
| Департамент | Аверон |
| Округ | Мійо |
| Кантон | Сент-Аффрик |
| Код INSEE | 12042 |
| Поштові індекси | 12400 |
| Координати | 43°56′48″ пн. ш. 2°45′11″ сх. д.H G O |
| Висота | 269 - 574 м.н.р.м. |
| Площа | 23,20 км² |
| Населення | 194 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 9,83 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Anne-Marie Constans 2020-2026 |
|
| |
Кальме́ль-е-ле-В'яла́ (фр. Calmels-et-le-Viala) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Аверон. Населення — 228 осіб (2011)[2].
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 550 км на південь від Парижа, 115 км на схід від Тулузи, 50 км на південь від Родеза.
Історія
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Південь-Піренеї. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[4].
Демографія
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 96 | 16 | 0 | 28 | 32 | 20 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 136 | 40 | 16 | 24 | 48 | 8 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка
2010 року серед 146 осіб працездатного віку (15—64 років) 103 були активними, 43 — неактивними (показник активності 70,5%, у 1999 році було 61,9%). З 103 активних мешканців працювали 94 особи (49 чоловіків та 45 жінок), безробітними було 9 (2 чоловіки та 7 жінок). Серед 43 неактивних 13 осіб було учнями чи студентами, 14 — пенсіонерами, 16 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році у муніципалітеті числилось 89 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 227,0 особи, медіана доходів виносила 16 294 євро на одного особоспоживача[7].
Посилання
Див. також
Примітки
- ↑ Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |