Video Graphics Array
![]() | Цю статтю перекладають з іншої мови. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця стаття не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Yakiv Gluck (внесок, журнали) о 19:01 UTC (8685063 хвилини тому). |
VGA (англ. Video Graphics Array) — відеоадаптер та відповідний стандарт дисплеїв вперше введений на комп'ютерах IBM PS/2 у 1987 році[1], але через його розповсюджениість також став означати і 15-контактний D-subminiature VGA connector та роздільність 640×480. Наразі ця роздільність витіснена з ринку персональних комп'ютерів, але набуває популярності на ринку мобільних пристроїв.[2] VGA був останнім стандартом, якому слідувала більшість виробників відеоадаптерів.
Відеоадаптер VGA підключається як до кольорового, так і до монохромного монітору, при цьому доступні всі стандартні відеорежими. Частота оновлення екрану у всіх стандартних режимах, крім 640×480, — 70 Гц, у режимі 640×480 — 60 Гц. Відеоадаптер має можливість одночасно виводити на екран 256 різних кольорів, з палітри в 262 144 кольорів (по 6 біт на червоний, зелений і синій компоненти). Об'єм відеопам'яті VGA — 256 КБ.
Відеоадаптер VGA, на відміну від попередніх відеоадаптерів IBM (MDA, CGA, EGA), використовує аналоговий сигнал для передачі кольорової інформації. Перехід на аналоговий сигнал був зумовлений необхідністю скорочення числа проводів в кабелі. Також аналоговий сигнал давав можливість використовувати VGA-монітори з наступними відеоадаптерами, що можуть виводити більшу кількість кольорів.[3]
Офіційним послідовником VGA став стандарт IBM XGA, фактично ж він був заміщений різними розширеннями до VGA, відомими як SVGA.
Архітектура відеоадаптера VGA
VGA складається з таких основних підсистем:
- Графічний контролер (англ. Graphics Controller), за допомогою якого відбувається обмін даними між центральним процесором і відеопам'яттю. Має можливість виконувати бітові операції над даними, що передаються.
- Відеопам'ять (Display Memory), в якій розміщуються дані, що відображаються на екрані мотітора. 256 кБ DRAM розділені на чотири кольорових пласти по 64 кБ.
- Послідовний перетворювач (Serializer або Sequencer) — перетворює дані з відеопам'яті в потік бітів, що передається контролеру атрибутів[4].
- Контролер атрибутів (Attribute Controller) — за допомогою палітри перетворює вхідні дані в кольрові значення.
- Синхронізатор (Sequencer) — керує часовими параметрами відеоадаптера і перемиканням кольорових пластів.
- Контролер ЕПТ (CRT Controller) — генерує сигнали синхронізації для ЕПТ[5][6].
На відміну від CGA і EGA, основні підсистеми розташовуються на одній мікросхемі, що дозволяє зменшити розмір відеоадаптера. В комп'ютерах PS/2 відеоадаптер VGA інтегрований в материнську плату [3].
Текстові режими
В стандартних текстових режимах символи формуються в комірці 9×16 пікселів, можливе використання шрифтів інших розмірів: 8—9 пікселів в ширину і 1—32 пікселі в висоту. Розміри самих символів, як правило, менше, так як частина простору йде на створення простору між символами. Функція для вибору розміру шрифту в BIOS відділена від функції вибору відеорежиму, що дозволяє використовувати різноманітні комбінації режимів і шрифтів. Є можливість завантаження восьми і одночасного виводу на екран двох різноманітних шрифтів[3][7].
В VGA BIOS зберігаються наступні видт шрифтів і функції для їх завантаження і активації:
- 8×16 пікселів (стандартний шрифт VGA),
- 8×14 (для сумісності з EGA),
- 8×8 (для сумісності з CGA).
Як правило, ці шрифти відповідають кодовій сторінці CP437. Також підтримується програмне завантаження шрифтів.[8].
Доступні такі стандартні режими:
- 40×25 символів, 16 кольорів, роздільність 360×400 пікселів.
- 80×25 символів, 16 кольорів, роздільність 720×400 пікселів.
- 80×25 символів, монохромний, роздільність 720×400 пікселів[5].
Використовуючи шрифти менших розмірів, ніж стандартний 8×16, можна збільшити кількість рядків у текстовому режимі. Наприклад, якщо використовувати шрифт 8×14, то буде доступно 28 рядків, при 8×8 — 50 (аналогічно режиму EGA 80x43)[9][10].
В текстових режимах для кожної комірки з символом можна вказати атрибут, що задає спосіб відображення символу. Існує два окремих набори атрибутів — для кольорових режимів і для монохромних.
Атрибути кольорових текстових режимів дозволяють обрати один з 16-ти кольорів символу, один з 8-ми кольорів фону і ввімкнути чи вимкнути моргання (можливість вибору моргання можна замінити на можливість вибору одного з 16-ти кольорів фону), що співпадає з можливостями CGA. Атрибути монохромних режимів співпадають з атрибутами, доступними у MDA, і дозволяють вмикати підвищену яскравість символу, підкреслення, моргання, інверсію та деякі їх комбінації[3].
Графічні режими
На відміну від своїх попередників (CGA і EGA) відеоадаптер VGA мав відеорежим з квадратними пікселями (тобто, на екрані зі співвідношенням сторін 4:3 співвідношення горизонтальної і вертикальної роздільностей було також 4:3). У адаптерів CGA і EGA пікселі були витягнуті по вертикалі.
Стандартні графічні режими
- 320X200 пікселів, 4 кольорів.
- 320X200 пікселів, 16 кольорів.
- 320X200 пікселів, 256 кольорів.
- 640X200 пікселів, 2 кольори.
- 640X200 пікселів, 16 кольорів.
- 640X350 пікселів, монохромний.
- 640X350 пікселів, 16 кольорів.
- 640X480 пікселів, 2 кольори. При роздільності 640×480 пікселів має пропорції 1:1.
- 640X480 пікселів, 16 кольорів[5].
Нестандартні графічні режими (X-режими)
Перепрограмування VGA дозволяло досягти більш високих роздільностей порівняно зі стандартними режимами VGA. Найбільш розповсюджені такі режими:
- 320×200, 256 кольорів, 4 сторінки. Нічим зовні не відрізняється від режиму 13h (320×200, 256 кольорів), цей режим мав чотири відеосторінки. Це дозволяло реалізувати подвійну і навіть потрійну буферизацію.
- 320×240, 256 кольорів, 2 сторінки. В цьому режимі сторінок менше, зате пікселі квадратні.
- 360×480, 256 кольорів, 1 сторінка. Найбільша роздільність при 256 кольорах, що дозволяє VGA.
У всіх цих режимах структура графічної пам'яті не лінійна, і адреса пам'яті, котра відповідає пікселю з координатами (x, y), обчислюється за складними формулами. Зате через особливості контролера відеопам'яті копіювання даних в відеопам'ять відбувається вчетверо швидше, ніж в режимі 13h.
Термін «X-режим» (англ. Mode X) вигадав Майкл Абраш в 1991 році для позначення нестандартного режиму 320×240, 256 кольорів. Цей режим відкрили різні програмісти незалежно один від одного, він став відомий завдяки статтям Майкла Абраша в журналі «Dr. Dobb's Journal»[11].
Порівняльна таблиця
Назва | x (ширина) |
y (висота) |
Пікселів (×1 мільйон) |
Співвід- ношення сторін |
Різниця пікселів у процентах | Широкоекранна версія |
Типовий розмір екрану | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
VGA | SVGA | XGA | XGA+ | SXGA | SXGA+ | UXGA | QXGA | |||||||
VGA | 640 | 480 | 0,31 | 1,33 | 0% | −36% | −61% | −69% | −77% | −79% | −84% | −90% | WVGA | |
SVGA | 800 | 600 | 0,48 | 1,33 | 56% | 0% | −39% | −52% | −63% | −67% | −75% | −85% | WSVGA | |
XGA | 1024 | 768 | 0,79 | 1,33 | 156% | 64% | 0% | −21% | −40% | −47% | −59% | −75% | WXGA | 15" / 38 см |
XGA+ | 1152 | 864 | 1,00 | 1,33 | 224% | 107% | 27% | 0% | −24% | −32% | −48% | −68% | WXGA+ | 17" / 43 см |
SXGA | 1280 | 1024 | 1,31 | 1,25 | 327% | 173% | 67% | 32% | 0% | −11% | −32% | −58% | WSXGA | 17–19" / 43–48 см |
SXGA+ | 1400 | 1050 | 1,47 | 1,33 | 379% | 206% | 87% | 48% | 12% | 0% | −23% | −53% | WSXGA+ | |
UXGA | 1600 | 1200 | 1,92 | 1,33 | 525% | 300% | 144% | 93% | 46% | 31% | 0% | −39% | WUXGA | 20" / 51 см |
QXGA | 2048 | 1536 | 3,15 | 1,33 | 924% | 555% | 300% | 216% | 140% | 114% | 64% | 0% | WQXGA | 30" / 76 см |
Див. також
- Digital Visual Interface (DVI), the digital equivalent
- List of display interfaces
- List of monochrome and RGB palettes — 18-bit RGB section
- List of 16-bit computer hardware palettes — MCGA and VGA section
Примітки
- ↑ Chronology of IBM Personal Computers.
- ↑ Windows Mobile 6 phone boasts VGA display.
- ↑ а б в г
Thompson, Stephen. VGA-sign choices for a new video subsystem. IBM Systems Journal (англ.). Процитовано 15 декабря 2006.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑ Neal, J. D. VGA Sequencer Operation. FreeVGA Project (англ.). Процитовано 23 февраля 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑ а б в
Scott, Michael. comp.sys.ibm.pc.hardware.video FAQ (англ.). Процитовано 23 февраля 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑
Фролов, Александр; Фролов, Григорий. Архитектура видеоадаптеров EGA и VGA. Программирование видеоадаптеров CGA, EGA и VGA. Процитовано 23 февраля 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑
Neal, J. D. VGA Text Mode Operation. FreeVGA Project (англ.). Процитовано 15 декабря 2006.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑ Фролов, Александр; Фролов, Григорий. Приложения. Программирование видеоадаптеров CGA, EGA и VGA. Процитовано 23 февраля 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑ Dnes, Walter. Nicer console textmodes (англ.). Процитовано 11 января 2007.
- ↑
Rollins, Dan. INT 10H 11H: EGA/VGA Character Generator Functions. Tech Help! (англ.). Процитовано 11 января 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка) - ↑ Abrash, Michael. Mode X: 256-Color VGA Magic (PDF). Graphics Programming Black Book (англ.). Процитовано 30 марта 2007.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) (довідка)
Further reading
- J. D. Neal (1997). VGA Chipset Reference. Hardware Level VGA and SVGA Video Programming Information Page.
- Jordan Brown and John Kingman. CHRP VGA Display Device Binding to IEEE 1275–1994 Standard for Boot (Initialization, Configuration) Firmware. — .
- Hinner. VGA Interface and video signal documents. Signal Level VGA and SVGA Video Information Page.