Перейти до вмісту

JavaServer Faces

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:38, 4 жовтня 2012, створена YFdyh-bot (обговорення | внесок) (r2.7.3) (робот додав: kk:JavaServer Faces)
JavaServer Faces
Типкаркас веб-застосунків
АвторSun Microsystems Редагувати інформацію у Вікіданих
РозробникEclipse Foundation[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стабільний випуск2.1.7 (Mojarra Reference Implementation) (10 лютого 2012; 13 років тому (2012-02-10))
ПлатформаJava EE Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова програмуванняJava
ЛіцензіяEPL-2.0d і GPL linking exceptiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Репозиторійgithub.com/jakartaee/faces
Вебсайтjavaserverfaces.dev.java.net

JavaServer Faces (JSF) — це каркас програмування, технологія для веб-застосунків, що написані на Java. Він служить для того, щоб полегшувати розробку користувацьких інтерфейсів для Java EE застосунків. На відміну від більшості MVC фреймворків, які керуються запитами, підхід JSF ґрунтується на використанні компонентів. Стан компонентів користувацького інтерфейсу зберігається, коли користувач запитує нову сторінку й потім відновлюється, якщо запит повторюється. Для відображення даних звичайно використовується JSP, але JSF можна пристосувати й під інші технології, наприклад XUL.

Коротко

Переваги

  • генерація серверної частини інтерфейса користувача
  • базується на компонентах(ніякого HTML)
  • наявна обробка подій(event) та станів(states)
  • різноманітні view-технології — не тільки HTML та JavaScript
  • розробка з урахуванням доступного інтсрументарію
  • наявний стандарт і він включений до Java EE
  • рольова модель розробки веб

Недоліки

  • потрібно багато часу для вивчення та освоєння технології
  • повинні потужні обчислювальні можливості серверу
  • можливий

Детально

Специфікація

Користь технології JSF обумовлена, в першу чергу, наявністю специфікації JSF. Специфікація дозволяє розробляти JSF фреймворки з різним призначенням та різною внутрішньою структурою. Вона лиш гарантує, що фреймворк буде підпорядкований певній структурі. Але з іншого боку специфікація дуже обмежує еталонну реалізацію в освоєнні нових можливостей. Тобто наприклад ajax-технології такі як Ajax4JSF включають дуже багато інтеграційного коду який виникає через потребу в узгодженні еталонної реалізації з основними вимогами специфікації. Можна відмітити, що сама специфікація розроблена досить неоднорідно. Плюсами специфікації є: дерево компонентів, підтримка різних технологій представлення(JSP, Facelets), підтримка різноманітних рендерерів — класів, що відповідають за відображення компоненту, підтримка обробки подій і перевіркою інформації, що вводиться, визначення навігації, а також підтримку інтернаціоналізації (і18n) і доступності (accessibility). Але є й недоліки: дуже великий обсяг коду для реалізації ітераційних компонентів, відсутності обробки повідомлень в середині ітераційного компоненту, великий обсяг шаблонного коду, який можна було б опустити, при реалізації власних компонентів(custom component), непродуманість певних архітектурних рішень в специфікації, щодо реалізації ajax, управління станом дерева компонентів, пошуку по дереву компонентів. Специфікація JSF 1.0 та 1.1 була розроблена завдяки Java Community Process як JSR 127, а JSF 1.2 як JSR 252. Майбутня JSF 2.0 буде розроблена як JSR 314. Сама специфікація не належить до жодної компанії і розроблюється групою експертів з таких відомих компаній як Sun, Oracle, IBM, Novell, Macromedia, BEA Systems, Hewlett-Packard, Siemens AG. Таким чином технологію JSF можна віднести до відкритих стандартів.

Еталонна реалізація

Група експертів підтримує в актуальному стані еталонну реалізацію(reference implementation) JSF. Це дозволяє, як використовувати її в реальних веб-застосунках, так і розвивати інші реалізації конкурентів. Гарними сферами застосування еталонної реалізації JSF є корпоративні веб-сайти, та маленькі веб-сайти, на зразок веб-магазину. Для великих веб-сайтів з великою кількістю компонентів JSF не підійде. Це обумовлено тим що еталонна реалізація має деякі проблеми, що пов'язанні із надлінійним зменшенням швидкодії при збільшенні компонентного дерева. Різні експерти пов'язують це з непродуманість підсистеми збереження стану та з непродуманістю системи зв'язування компонентів.

За специфікацією реалізація JSF повинна підтримувати багато різноманітних точок розширення, що дозволяють змінити поведінку JSF-застосунку. Такими точкам розширення є: 5 етапів циклу обробки запиту(JSF life cycle), навігаційна логіка(navigation handler), абстрактна система інтерпретації виразів(EL) JSF. Також розробнику веб-застосунків дозволяється розробляти свої компоненти, свої рендерери, валідаційні компоненти, компоненти перетворювачі, будувати дерева компонентів програмним шляхом. Це все свідчить на користь того, що JSF являє собою вельми абстрактну платформу для реалізації різноманітних веб-застосунків, але певні перепони із швидкістю заважають використовувати її в великих веб-проектах, що мають певні вимоги по швидкості виконання запитів.

Версії JSF

  • JSF 1.0 (11.03.2004) — первісний реліз по специфікації JSF
  • JSF 1.1 (27.05.2004) — виправлення помилок. Істотних змін немає.
  • JSF 1.2 (11.05.2006) — останній в цей час реліз
  • JSF 2.0 (очікується в 2008) — основний перегляд специфікації з урахуванням досвіду розробки. Заплановане об'єднання з Java EE 6.

Реалізації JSF

Підтримка IDE

Бібліотеки компонентів

Література

  • Jonas Jacobi, John R. Fallows: Pro JSF and Ajax, Apress, ISBN 1-59059-580-7
  • Chris Schalk, Ed Burns, James Holmes: JavaServer Faces: The Complete Reference, McGraw-Hill Osborne Media, ISBN 0-07-226240-0
  • David Geary, Cay Horstmann: Core JavaServer Faces, Second Edition, Prentice-Hall, 2007 ISBN 0-13-173886-0
  • Kito D. Mann: JavaServer Faces in Action, Manning Publications Company, 2005 ISBN 1-932394-12-5
  • Bill Dudney, Jonathan Lehr, Bill Willis, eRoy Mattingly: Mastering JavaServer Faces, John Wiley & Sons, 2004 ISBN 0-471-46207-1
  • Hans Bergsten: JavaServer Faces, O'Reilly & Associates, ISBN 0-596-00539-3
  • Budi Kurniawan, Nancy Maragioglio: JavaServer Faces Programming, McGraw-Hill Osborne Media, ISBN 0-07-222983-7
  • James Turner, Craig McClanahan, Kunal Mittal: JavaServer Faces Kick Start, SAMS, ISBN 0-672-32599-3
  • John Ferguson Smart: JSF Jumpstart — A tutorial introduction to building web sites using JSF, published in electronic form.
  1. https://projects.eclipse.org/projects/ee4j.faces