Перегляд вихідного коду сторінки Смільниця

{{Карта розташування |Україна
 |label=''Смільниця''
 |lat=49.479669
 |long=22.708383
 |position
 |width=333
 |float=right
 |background=
 |label_size=
 |marksize=
 |caption=Смільниця (пункт пропуску)
}}
{{coord|49|28|46|N|22|42|28|E|scale:10000|display=title}}
[[Файл:08424 Poland–Ukraine border crossing Krościenko-Smilnytsya.jpg|thumb|300px|Пункт пропуску «Смільниця» з українського боку]]

'''Смі́льниця'''&nbsp;— колишнє бойківське село [[Хирівський район|Хирівського району]], а тепер&nbsp;— пункт пропуску в [[Самбірський район|Самбірському районі]] через [[державний кордон України]] на кордоні з [[Польща|Польщею]].

== Розташування ==
Розташований у [[Львівська область|Львівській області]], [[Самбірський район]] на автошляху {{Автошлях Т|1401}}. З польського боку має назву «[[Коростенко]]» та розташований на автошляху {{табличка-pl|K|84}} у напрямку [[Устрики-Долішні|Устриків-Долішніх]].

== Історія села ==
[[23 листопада]] [[1374]] [[Володислав Опольський]] надав Смільницю (також [[Добромиль]], [[Старява (Старосамбірський район)|Старяву]], [[Велика Сушиця|Сушицю]], [[Хирів]], [[Городовичі]], [[Чаплі (Старосамбірський район)|Чаплі]], [[Сусідовичі]]) братам Гербурту і Фрідріху [[Павеза (герб)|Павезам]].<ref>[https://la.wikisource.org/wiki/Ladislaus_dux_Opoliensis,_super_donatione_villarum_in_districtu_Premisliensi_pro_Herbordii_militis_et_validi_Fridrusii_fratrum_dictorum_Pawcze,_anno_dominice_MCCCLXXIV_incarnationis_mense_23_Novembris Ladislaus dux Opoliensis…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210413022258/https://la.wikisource.org/wiki/Ladislaus_dux_Opoliensis,_super_donatione_villarum_in_districtu_Premisliensi_pro_Herbordii_militis_et_validi_Fridrusii_fratrum_dictorum_Pawcze,_anno_dominice_MCCCLXXIV_incarnationis_mense_23_Novembris |date=13 квітня 2021 }}{{ref-la}}</ref> До 1772&nbsp;р. село знаходилося в [[Перемишльська земля|Перемишльській землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]].

З [[1407]] року походить згадка про монастир у селі. Скасований австрійською владою [[1780]] року. Ще в [[1920-ті|1920-х]] роках залишалися руїни монастирської церкви, збудованої не пізніше [[1651]] року.

Від [[1562]] походять перші згадки про парафіяльну церкву. [[1788]] збудували нову дерев'яну, яка [[11 березня]] [[1890]] згоріла. Наступну дерев'яну триверху споруджено [[1894]] року. [[1951]] року після виселення мешканців церкву розібрано. Збереглася мурована дзвіниця на три дзвони.<ref>{{книга |автор = Слободян&nbsp;В.&nbsp;М. |частина = |заголовок = Церкви України. Перемиська єпархія|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 1998|том = |сторінки = 636 |сторінок = |серія = |isbn = 966-02-0362-4 |тираж = }}</ref>

У 1880 році в селі налічувалось 40 будинків і 260 мешканців та 1 будинок і 3 мешканці на подвір'ї фільварку (226 греко-католиків, 20 римокатоликів і 17 юдеїв).

У міжвоєнний період входило до [[Ґміна Кросьцєнко|ґміни Коростенко]] [[Добромильський повіт|Добромильського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. У 1939 році в селі проживало 330 мешканців, з них 250 українців-грекокатоликів і 30 [[Латинники|латинників (українців-римокатоликів)]] (вони змінили обряд у міжвоєнний період задля збереження місця праці), 30 поляків і 20 євреїв<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Володимир Кубійович]].'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939.&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С.&nbsp;19, 116.</ref>.

У с. Смільниці народився&nbsp;[[Крайовий Провід ОУН|крайовий провідник ОУН]] на західно-українських землях (липень 1934&nbsp;— серпень 1934), автор [[Молитва українського націоналіста|«Молитви українського націоналіста»]] [[Мащак Осип Андрійович|Осип Мащак]] (1908—1976).

З 1944 по 1951 рік місцевість належала до [[Хирівський район|Хирівського району]] [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] УРСР. У 1951 році після [[Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року|обміну територіями]] жителі були виселені на [[Донецька область|Донеччину]]<ref>''[[Петречко Дарія Іванівна|Дарія Петречко]]''. [http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160926195327/http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ |date=26 вересня 2016 }} // Галичина.&nbsp;— 06 вересня 2016.</ref>, а будинки і дерев'яну церкву було знесено.

== Пункт пропуску ==
За часів СРСР 24 січня 1986&nbsp;р. був відкритий примітивний пункт спрощеного перетину кордону.

Нинішній сучасний пункт відкритий [[20 листопада]] [[2002]] та початково працював лише з 8:00 до 18:00. З [[29 серпня]] [[2003]] року працює цілодобово. Тоді ж він став першим пунктом пропуску на українсько-польському кордоні, де українські та польські прикордонні служби працюють спільно в одній будівлі&nbsp;— весь комплекс розташований із польського боку, а кордон проходить безпосередньо на місці шлагбаума з українського боку.

Вид пункту пропуску&nbsp;— автомобільний. Статус пункту пропуску&nbsp;— міжнародний.

Характер перевезень&nbsp;— пасажирський, вантажний (до 7,5 т).

Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, пункт пропуску «Смільниця» може здійснювати санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний та контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень<ref name="moz">{{Cite web |url=http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090615__425.html |title=Наказ від 15.06.2009 №551/439/425/413/695/308/28 "Про затвердження Переліку пунктів пропуску через державний кордон, у яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей" |accessdate=30.09.2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171202113934/http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090615__425.html |archivedate=02.12.2017 |deadurl=yes }}</ref>.

Пункт пропуску «Смільниця» входить до складу митного посту «Смільниця» Львівської митниці. Код пункту пропуску&nbsp;— 20911 07 00 (11)<ref name="klas">{{Cite web |url=http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MK060542.html |title=Наказ Державної митної служби № 335 від 26.04.2006 «Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій» |accessdate=30 вересня 2012 |archive-date=4 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130304110816/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MK060542.html }}</ref>.

Стан дорожнього покриття з українського боку є незадовільним й вимагає достатньо високої посадки транспортного засобу.<ref>{{Cite web |url=http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?trasa_do_kordonu_stariy_sambir__smilnitsya_yami_i_zrizaniy_asfalt&objectId=1292859 |title=Траса до кордону Старий Самбір — Смільниця: ями і зрізаний асфальт |accessdate=27 грудня 2013 |archive-date=28 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131228022023/http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?trasa_do_kordonu_stariy_sambir__smilnitsya_yami_i_zrizaniy_asfalt&objectId=1292859 }}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Poland–Ukraine border crossing Krościenko-Smilnytsya}}
* [http://pvu.gov.ua/ua/static_page/46.htm Пункти пропуску на кордоні з Польщею&nbsp;— Державна прикордонна служба]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{SgKP|X|908|Smolnica}}

{{Пункти пропуску через державний кордон України}}
{{Обмін територіями УРСР і ПНР 1951 року}}
{{Ґміна Устрики-Долішні}}
[[Категорія:Пункти пропуску через державний кордон України]]
[[Категорія:Колишні населені пункти Старосамбірського району]]