Перегляд вихідного коду сторінки Імру-ль-Кайс III

{{Монарх
|зображення = LakhmidsVassal.png
|титул      = Малік [[Лахміди|держави Лахмідів]]
|попередник = Абу Яфур аз-Зумайлі
|наступник  = [[Аль-Мунзір III]] 
|правління  = 505/506—512/513
|династія   = [[Лахміди]] 
}}
'''Імру-ль-Кайс III ібн ан-Нуман''' (помер близько [[512]]/[[513]])&nbsp;— [[малік]] [[Лахміди|держави Лахмідів]] у [[505]]/[[506]]—[[512]]/[[513|513 роках]], син маліка [[Ан-Нуман II|ан-Нумана II]], батько [[Аль-Мунзір III|аль-Мунзіра III]]. Присутній не у всіх відомих списках лахмідських правителів.

== Походження і прихід до влади ==
Імру-ль-Кайс III був призначений маліком Лахмідської держави наприкінці ірано-візантійської війни 502—506 років. Прихід Імру-ль-Кайс III до влади описує Хамза аль-Ісфахані: «Потім зробили правителем сина ан-Нумана Кривого по імені Імру-ль-Кайс ібн ан-Нуман». Потрібно зауважити, що в цьому повідомленні аль-Ісфахані помилково називає Імру-ль-Кайса сином ан-Нумана I Кривого, у той час як його батьком був [[ан-Нуман II]]. Автор не уточнює, хто саме зробив Імру-ль-Кайса маліком, однак очевидно, що призначення нового правителя Лахмідів не могло відбутися без відповідного волевиявлення [[Династія Сасанідів|сасанідського]] [[Цар царів|шаханшаха]], в даному випадку&nbsp;— [[Кавад I|Кавада I]]{{Sfn|Мишин|2017|с=104—105}}.

Судячи з усього, із закінченням війни у шаханшаха відпала необхідність у військовому управлінні володіннями Лахмідів, для здійснення якого він після загибелі ан-Нумана II призначив туди правителем свого полководця Абу Яфура аз-Зумайлі, та повернув владу законному престолонасліднику Імру-ль-Кайсу III{{Sfn|Мишин|2017|с=103}}. Призначення маліком Імру-ль-Кайса, ймовірно, було прийнято не всіма представниками лахмідської знаті. Тривала відсутність в [[Аль-Хіра|аль-Хірі]] ан-Нумана II, що знаходився в армії Кавада, і трирічне правління Абу Яфура, можливо, істотно посилили розкол і протистояння в середовищі лахмідської знаті, частина якої хотіла бачити на престолі свого кандидата і не визнала затвердження маліком Імру-ль-Кайса. Ймовірно, саме з цієї причини ім'я Імру-ль-Кайса III відсутнє в «Книзі хірців», що містить найбільш ранній список лахмідських маліків{{Sfn|Мишин|2017|с=105}}. Оскільки достеменно відомо, що ан-Нуман II загинув у серпні 503 року, а Абу Яфур правив три роки, прихід до влади Імру-ль-Кайса III, очевидно, мав місце між серпнем [[505]] і червнем [[506|506 років]]{{Sfn|Мишин|2017|с=32—33}}.

== Правління ==
Імру-ль-Кайс III міститься в списках лахмидських маліків тільки у [[аль-Хорезмі]] та аль-Ісфахані. Той факт, що Хамза аль-Ісфахані не називає ім'я матері Імру-ль-Кайса III, на відміну від інших матерів лахмідських правителів, може свідчити про те, що Імру-ль-Кайс III відсутній у списку маліків Лахмідів та їх матерів, який знаходився у «Книзі хірців», що стала відомою мусульманським авторам завдяки працям Хішама ібн аль-Кальбі. Якщо ж цей правитель не згадується в «Книзі хірців», значить, відомості про нього в списках аль-Хорезмі та аль-Ісфахані є пізнішими вставками, заснованими на інших джерелах. На користь існування Імру-ль-Кайса III свідчить також і те, що всі середньовічні мусульманські історики (крім [[аль-Масуді]]) називають батьком наступного лахмідського маліка, [[Аль-Мунзір III|аль-Мунзіра III]], саме Імру-ль-Кайса, хоча і при цьому замовчують про діда аль-Мунзіра{{Sfn|Мишин|2017|с=103—104}}.

Згідно аль-Ісфахані, Імру-ль-Кайс III прауив протягом семи років{{Sfn|Мишин|2017|с=30}}. Інформацію, що збереглася про його правління можна умовно розділити на дві групи. Перша стосується того, що Імру-ль-Кайс спорудив фортецю ас-Сіннін, про що оповідають аль-Хорезмі та Хамза аль-Ісфахані. У своєму географічному довіднику [[Якут (географ)|Якут аль-Хамаві]] згадує ас-Сіннін (''al-Ṣinnīn'') як селище неподалік від [[Куфа|Куфи]], що було одним з поселень аль-Мунзіра (очевидно, маючи на увазі [[Аль-Мунзір III|аль-Мунзіра III]]){{Sfn|Мишин|2017|с=104}}.

Інша група відомостей стосується тривалої ворожнечі Імру-ль-Кайса з племенем Бакр Ібн Уайль&nbsp;— бакритами, про яку розповідає Хамза аль-Ісфахані (при цьому плутаючи в деяких місцях Імру-ль-Кайса III з Імру-ль-Кайсом II). Причиною ворожнечі стало те, що бакрити, які раніше були васалами Лахмідів, вступили в союз з киндітами. Імру-ль-Кайс регулярно нападав на анданітські племена Рабіа, завдаючи їм значної шкоди. Під час одного з таких набігів Імру-ль-Кайс захопив у полон красуню Мауію на прізвисько ''Ма ас-Сама'' («Небесна вода»), яка пізніше народила йому сина аль-Мунзіра III. Під час іншого набігу Імру-ль-Кайс був розбитий бакритами і сам потрапив у полон, з якого звільнився за великий викуп{{Sfn|Мишин|2017|с=106—107}}.

Схожу розповідь надає Абу-ль-Бака аль-Хіллі, який оповідає, що Імру-ль-Кайс ібн ан-Нуман ібн Імру-ль-Кайс (тут знову батьком Імру-ль-Кайса помилково називається ан-Нуман I) постійно воював з бакритами і одного разу захопив серед інших полонених Мауію ''«Небесну воду»''. Її чоловік прибув до Імру-ль-Кайса і після переговорів лахмідський малік відпустив бранців, однак Мауію залишив у себе. В іншому фрагменті аль-Хіллі розповідає як Імру-ль-Кайс (тут він також помилково ототожнюється з Імру-ль-Кайсом II) в одному з походів був розбитий бакритами, які взяли його в полон і захопили його багатства. Імру-ль-Кайсу вдалося звільнитися, лише сплативши викуп у шістдесят верблюдів, за якими він сам їздив у [[Аль-Хіра|ХІру]]{{Sfn|Мишин|2017|с=108}}.

імру-ль-Кайс III помер після семирічного правління у [[512]] або [[513|513 році]], йому наслідував його син аль-Мунзір III ''«Син Небесної води»''{{Sfn|Мишин|2017|с=33, 127}}.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Література ==
* {{Публікація|книга
|автор=Мишин Д. Е.
|назва=История государства Лахмидов
|місце=Москва
|видавництво=Садра
|рік=2017
|сторінок=448
|isbn=978-5-906859-27-3
|мова=ru
|ref=Мишин
}}
{{Лахміди}} 
[[Категорія:Лахміди]]