Солончень

|веб-сторінка=

село і село-резиденція 

Село Солончень рум. Solonceni
Основні дані
47°49′42″ пн. ш. 29°0′21″ сх. д.
Країна	Молдова
Район	Резинський район
Комуна	Солончень
Населення	1155 (2004)
Поштові індекси (Poșta Moldovei)	MD-5434
Телефонний код	+373-254
Висота над р.м.	33 м
Відстань
До районного центру
— фізична	9 км
До Кишинева
— фізична	90 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	617371
Freebase	/m/080f5lc
Карта
Солончень Солончень (Молдова)

Солончень (рум. Solonceni) — село у Резинському районі Молдови. Адміністративний центр однойменної комуни, до складу якої також входить село Тарасова.

Населення

За даними перепису населення 2004 року у селі проживали 1155 осіб.

Національний склад населення села:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
молдавани румуни	1136 3	98,4% 0,3%
українці	9	0,8%
росіяни	6	0,5%
інша / без відповіді	1	0,1%
Всього	1155	100%

Солонченський тролейбус

У селі Солончень діяла унікальна лінія сільського тролейбуса, яка працювала з 1 травня 1992 по 3 січня 1994 роки.

Будівництво тролейбусної лінії велося в розпал придністровського збройного конфлікту. На протилежному Солончень березі Дністра, на височині, розташовувалися військові формування Придністров'я.

Єдиний тролейбус курсував між південною околицею села Солончень і молочною фермою на північ від села, за межами адміністративного кордону села. Солонченський тролейбус чисто технічно вважався приміським. Відбувалося 5 щоденних рейсів в кожному напрямку руху. Розклад руху тролейбуса було прив'язане до розвезення робочих по господарчим підприємствам радгоспу і роботі школи.

Тролейбус проходив технічне обслуговування у тролейбусному управлінні Кишинева, куди його буксирували трактором К-700. Дорога займала 6 годин у кожну сторону. За 20 місяців роботи тролейбус проходив технічне обслуговування 4 рази. Обслуговування машини носило превентивний характер.

Тролейбусна лінія була закрита 3 січня 1994 року під приводом дорожнечі електрики. Станом на 9 липня 1994 року контактная мережа була в укомплектованому стані, а тролейбус ЗіУ-682 (№ 2049) був законсервований на території гаража МТС. З часом обладнання тролейбуса було розграбовано, як і все господарство радгоспу. Контактна мережа була продана в Кишинів. Тролейбус ЗіУ-682 (№ 2049) був повернений до Кишинева, де продовжив роботу на маршрутах Кишинева, як мінімум, до 2006 року. До початку 2010 року даного тролейбуса в Кишиневі не було. На теперешній час про тролейбус в селі Солончень нагадують тільки стовпи контактної мережі, залишки будівлі підстанції і порівняно хороші селищні дороги.

Канатна дорога

На межі 1980-х—1990-х років радгосп «Солонченський» був великим заможним господарством. Згідно з умовами в колишнього СРСР, будь-який приріст радгоспних коштів переходив державі, якщо не був активним балансом на потреби підприємства або соціальні потреби села. Щоб не віддавати гроші державі, в селі Солончень розгорнулося комплексне планування і будівництво всіх можливих господарських, соціальних і культурних об'єктів. Однак зайві кошти все одно залишалися.

Якби міжміська тролейбусна лінія була побудована, по трасі проходження з'явилося б відразу декілька визначних місць з тролейбусом: проїзд під вантажною канатною дорогою, проїзд тролейбуса під прольотом залізничного моста через Дністер на лінії Рибниця — Бєльці-Слободзея; і рух тролейбуса по серпантину від річки Дністер до міста Гума, розташованому на височині.

На придністровської території силами транспортного вертольота і фахівців МНС Росії цю канатну дорогу демонтували підривом, так як вона становила небезпеку для жителів будинків, над чиїми будинками вона проходила. Все це було узгоджено з молдовською стороною, так як деяка частина роботи проходила над Дністром. Так само, через падіння вагонетки, стався обвал даху на Рибінському цементному комбінаті і загинули 2 людини. Там її не встигли демонтувати. Складно уявити що могло статися, якби вагонетки падали на будинки людей.