Бронція Коллер-Пінель
| Бронція Коллер-Пінель | |
|---|---|
| Broncia Koller-Pinell | |
| При народженні | Броніслава Пінелес |
| Народження | 25 лютого 1863 Сянік, Австрійська імперія |
| Смерть | 24 квітня 1934 (71 рік) |
| Обервальтерсдорф, Австрія | |
| Національність | єврейка |
| Країна | |
| Жанр | Експресіонізм |
| Вчитель | Alois Delugd |
| Діяльність | художниця, візуальна мисткиня |
| Напрямок | експресіонізм |
| Роки творчості | 1890[1] — 1934[1] |
| Батько | Сауль Пінелесd |
| У шлюбі з | Hugo Kollerd |
| Діти | Rupert Kollerd і Silvia Kollerd |
| Брати, сестри | Stanislaus Pinelesd і Friedrich Pinelesd |
| Роботи в колекції | галерея Бельведер |
| | |
Бронція Коллер-Пінель (нім. Broncia Koller-Pinell, нар. 25 лютого 1863 — пом. 24 квітня 1934) — австрійська художниця-експресіоністка, яка спеціалізувалася у написанні портретів та натюрмортів.
Життєпис
Бронція Коллер-Пінель народилася як Броніслава Пінелес у єврейській родині у місті Сянік. Її батько Сауль Пінелес був родом з Тисмениці та працював розробником фортифікаційних споруд.
1870 року родини Пінелесів переїхала до Відня і почала виробничий бізнес. Будучи у відні, вони змінили своє прізвище на Пінель. Сама ж Бронція відвідувала приватні уроки з мистецтва у Алоіза Делуга. 1885 року Бронція організувала свою першу виставку. Наступні п'ять років вона провчилась у Мюнхені у Жіночій академії Мюнхенської художньої асоціації, на студіях Людвіга фон Гертеріха. Після цього вона виставляла свої роботи на виставки у Відні, Мюнхені та Ляйпцігу.
1896 року вона змушена була одружитись з електрофізиком Гуґо Коллером, що було всуперед бажанням її та її сім'ї. Коллер був католиком, тому їхні діти були виховані як католики, проте сама Бронція залишилась вірна своїй релігії. Спочатку, подружжя жилао у Зальцбурзі та Нюрнберзі, але у 1902 році повернулися до Відня. Через короткий час Бронцію було прийнято до Віденської сецесії. 1904 року вона успадкувала будинок у Обервальтерсдорфі, куди згодом переїхала з родиною. Будинок стилізували Йозеф Гофман та Коломан Мозер, колеги з сецесії. Згодом вона відкрила салон, який часто відвідували Еґон Шіле, Антон Файстауер, Альберт Ґютерслог та інші.
Її син Руперт став диригентом та був певний час одружений з Анною Малер. Дочка Сільвія також стала художницею.
Вибрані картини
-
Жінка з блакитною хусткою
-
Сільвія Коллер з пташиною кліткою (1905)
-
Сидіння (1907)
-
Натюрморт з червоним слоном (1920)
-
Портрет Фрідріха Екштайна (1920-і)
Посилання
- ArtNet: Роботи Коллер-Пінель
- Бронція Коллер-Пінель @ The Blue Lantern
- Бібліографія. Бронція Коллер-Пінель // Німецька національна бібліотека
