Перейти до вмісту

Бронція Коллер-Пінель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:03, 31 березня 2017, створена Inflicted Voodoo (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Художник | Ім'я = Бронція Коллер-Пінель | Оригінал імені = Broncia Koller-Pinell | Фото...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Бронція Коллер-Пінель
Broncia Koller-Pinell
При народженніБроніслава Пінелес
Народження25 лютого 1863(1863-02-25)
Сянік, Австрійська імперія
Смерть24 квітня 1934(1934-04-24) (71 рік)
 Обервальтерсдорф, Австрія
Національністьєврейка
Країна Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрЕкспресіонізм
ВчительAlois Delugd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, візуальна мисткиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокекспресіонізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1890[1]1934[1]
БатькоСауль Пінелесd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHugo Kollerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRupert Kollerd і Silvia Kollerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриStanislaus Pinelesd і Friedrich Pinelesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїгалерея Бельведер Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Бронція Коллер-Пінель у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бронція Коллер-Пінель (нім. Broncia Koller-Pinell, нар. 25 лютого 1863 — пом. 24 квітня 1934) — австрійська художниця-експресіоністка, яка спеціалізувалася у написанні портретів та натюрмортів.

Життєпис

Бронція Коллер-Пінель народилася як Броніслава Пінелес у єврейській родині у місті Сянік. Її батько Сауль Пінелес був родом з Тисмениці та працював розробником фортифікаційних споруд.

1870 року родини Пінелесів переїхала до Відня і почала виробничий бізнес. Будучи у відні, вони змінили своє прізвище на Пінель. Сама ж Бронція відвідувала приватні уроки з мистецтва у Алоіза Делуга. 1885 року Бронція організувала свою першу виставку. Наступні п'ять років вона провчилась у Мюнхені у Жіночій академії Мюнхенської художньої асоціації, на студіях Людвіга фон Гертеріха. Після цього вона виставляла свої роботи на виставки у Відні, Мюнхені та Ляйпцігу.

1896 року вона змушена була одружитись з електрофізиком Гуґо Коллером, що було всуперед бажанням її та її сім'ї. Коллер був католиком, тому їхні діти були виховані як католики, проте сама Бронція залишилась вірна своїй релігії. Спочатку, подружжя жилао у Зальцбурзі та Нюрнберзі, але у 1902 році повернулися до Відня. Через короткий час Бронцію було прийнято до Віденської сецесії. 1904 року вона успадкувала будинок у Обервальтерсдорфі, куди згодом переїхала з родиною. Будинок стилізували Йозеф Гофман та Коломан Мозер, колеги з сецесії. Згодом вона відкрила салон, який часто відвідували Еґон Шіле, Антон Файстауер, Альберт Ґютерслог та інші.

Її син Руперт став диригентом та був певний час одружений з Анною Малер. Дочка Сільвія також стала художницею.

Вибрані картини

Посилання

Примітки

  1. а б RKDartists