Holowkiwka (Tscherkassy)

2013-03-28T16:50:58Z

BaseBot: ` → '

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
:''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

Wikipedia - Benutzerbeiträge [de]

Holowkiwka (Tscherkassy)