Wikipedia - Benutzerbeiträge [de]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2017-08-21T05:44:55Z

Вальдимар: /* Соціальна сфера */

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село України
| назва = Головківка
| зображення = Головківка-центр2.JPG
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
[[Файл:Живун.JPG|ліворуч|thumb|200px|Джерело «Живун»]]

=== Географічне положення ===
Село розташоване за 43 км від районного центру — міста [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на пагорбі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена височинами, вкритими [[ліс]]ом. На північ, в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144—187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст (фрагменти цієї церкви з червоного натурального граніту можна знайти на території села й досі), П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
[[Файл:Головківка1.JPG|ліворуч|міні|200px|Пам'ятник загиблим односельчанам]]
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у найкращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932—1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
[[Файл:HolovkivkaKlub.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Сільський клуб]]

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX століть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Господарство ==
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|праворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють [[Головківський навчально-виховний комплекс]], будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи НРВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кропивницький]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
[[Файл:Головківка3.JPG|праворуч|міні|200px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозваний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|180пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931—2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906—1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900—1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925—2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883—1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900—1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

<center><gallery>
Файл:Головківка-амбулаторія.JPG|Фельдшерсько-акушерський пункт
Файл:Головківка-музей.JPG|Народний музей села
Файл:Головківка-школа.JPG|сільська школа
Файл:Головківка-сільрада.JPG|Сільська рада
Файл:Головківка-Поповий став.JPG|Поповий став
</gallery></center>

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* [http://www.twirpx.com/file/1441904/ Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка.] ISBN 966-7036-52-9

== Посилання ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]
* {{SgKP|III|111|Hołowkówka, duża wieś, powiat czehryński}}
* {{SgKP|XV_cz.1|570|Hołowkówka, gmina Hołowkówka}}

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Schule Nr. 8 (Lemberg)

2016-04-07T13:01:25Z

Вальдимар: вилучена Категорія:Спеціалізовані загальноосвітні школи України; додана Категорія:Спеціалізовані школи України з допомогою [[ВП:HC|Ho...

{{ Школа
| Назва = Середня школа № 8
| Зображення = [[Файл:School №8 Lviv.jpg|250пкс]]
| Зображення_підпис =
| Девіз =
| Заснована = [[1818]]
| Закрита =
| Директор = Ерстенюк Михайло Іванович
| Тип =
| Учні =
| Учителі =
| Адреса = [[Львів]], [[Вулиця Підвальна (Львів)|вулиця Підвальна]] 2
| Координати = {{Coord|49|50|32.39|N|24|2|8.46|E|scale:30000}}
| Телефон = (032) 276-51-63
| Факс = (032) 276-25-56
| E-mail = erst@litech.net
| Сайт = http://www.schule8.org.ua/
| Поле =
| Текст поля =
}}

'''Середня школа № 8''' — школа з поглибленим вивченням [[німецька мова|німецької мови]], розташована на вулиці [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальній]], 2.

== Історія ==
* Будинок школи споруджено 1809 року.
* Школу заснували ще в [[1818]] році, як німецьку гімназію.
* 3 1850 року вона функціонує як Друга Вища міська [[гімназія]] з німецькою мовою навчання.
* 1852 року школу переведено у будинок на Підвальній, 2, де вона знаходиться й тепер.
* З 1919 до 1939 року гімназія носить ім'я [[Шайноха Кароль|Кароля Шайнохи]] — польського [[історик]]а, [[письменник]]а і [[публіцист]]а.
* 3 1944 року — загальноосвітня середня школа № 8.

== Викладачі ==
* [[Мирон Зарицький]] — український [[математик]], професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету]], дійсний член [[НТШ]], викладав у гімназії [[математика|математику]],.
* [[Василь Щурат]] — відомий літературознавець, [[поет]], голова [[НТШ]] і ректор [[Таємний український університет|Українського Таємного Університету]] у [[1908]]—[[1930]] рр. викладав у гімназії [[українська мова|українську мову]].
* [[Роман Інгарден]] — польський філософ, професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету]], викладав у гімназії математику.
* Станіслав Бузат — директор гімназії у міжвоєнний період, вчитель історії.
* Марія Левицька — вчитель польської мови та літератури.

== Відомі випускники школи ==
* [[Маркіян Шашкевич]] (1811–1843) — народний поет, прозаїк, автор «[[Русалка Дністровая|Русалки Дністрової]]».
* [[Каспар Вайґель]] (1880–1941) — польський вчений геодезист і фотограмметрист, ректор [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] у 1929/30 навч. році.
* [[Станіслав Лем]] (1921–2006) — польський [[письменник]]-[[фантаст]] і [[філософ]].
* [[Ілько Лемко]] (1951) — музикант, письменник, публіцист, дослідник історії Львова.
* Андрій Сагайдаковський (1957) — художник.
* [[Качор Ігор Володимирович|Качор Ігор]] (1956) — автор, львовознавець, реконструктор старовини
* Корнійчук (Демчишин) Олена (1957) — д. м. н., професор, завкафедри [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького]]
* [[Трофимук Мирослав Степанович|Мирослав Трофимук]] (1960) — історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф.
* [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]] (1968) — політик.

== Відзначення 190-літнього ювілею ==
[[14 листопада]] [[2008]] у Львівській Опері відбулися урочистості з нагоди 190-річчя з дня заснування СШ № 8. Деякі світлини з урочистого святкування у Львівській опері та Палаці мистецтв можна побачити за адресою: http://schule8.iapmm.lviv.ua/190.html

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Львівська школа № 8.
|Портал = Львів
|Портал-зображення = Хоругва Львова.png
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати =
|Вікіджерела =
|Віківиди =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:School 8 (Lviv)
|Метавікі =
|Проект =
|Родовід =
}}
* [http://www.schule8.org.ua Веб-сторінка школи]

[[Категорія:Школи Львова|08]]
[[Категорія:Історичні гімназії України|Школа]]
[[Категорія:Спеціалізовані школи України|Львів]]
[[Категорія:Навчальні заклади, засновані 1818|Львів]]

Schule Nr. 8 (Lemberg)

2016-04-07T13:01:11Z

Вальдимар: Вальдимар перейменував сторінку з Спеціалізована загальноосвітня школа № 8 (Львів) на Львівська спеціалізована школа № 8 без створе...

{{ Школа
| Назва = Середня школа № 8
| Зображення = [[Файл:School №8 Lviv.jpg|250пкс]]
| Зображення_підпис =
| Девіз =
| Заснована = [[1818]]
| Закрита =
| Директор = Ерстенюк Михайло Іванович
| Тип =
| Учні =
| Учителі =
| Адреса = [[Львів]], [[Вулиця Підвальна (Львів)|вулиця Підвальна]] 2
| Координати = {{Coord|49|50|32.39|N|24|2|8.46|E|scale:30000}}
| Телефон = (032) 276-51-63
| Факс = (032) 276-25-56
| E-mail = erst@litech.net
| Сайт = http://www.schule8.org.ua/
| Поле =
| Текст поля =
}}

'''Середня школа № 8''' — школа з поглибленим вивченням [[німецька мова|німецької мови]], розташована на вулиці [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальній]], 2.

== Історія ==
* Будинок школи споруджено 1809 року.
* Школу заснували ще в [[1818]] році, як німецьку гімназію.
* 3 1850 року вона функціонує як Друга Вища міська [[гімназія]] з німецькою мовою навчання.
* 1852 року школу переведено у будинок на Підвальній, 2, де вона знаходиться й тепер.
* З 1919 до 1939 року гімназія носить ім'я [[Шайноха Кароль|Кароля Шайнохи]] — польського [[історик]]а, [[письменник]]а і [[публіцист]]а.
* 3 1944 року — загальноосвітня середня школа № 8.

== Викладачі ==
* [[Мирон Зарицький]] — український [[математик]], професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету]], дійсний член [[НТШ]], викладав у гімназії [[математика|математику]],.
* [[Василь Щурат]] — відомий літературознавець, [[поет]], голова [[НТШ]] і ректор [[Таємний український університет|Українського Таємного Університету]] у [[1908]]—[[1930]] рр. викладав у гімназії [[українська мова|українську мову]].
* [[Роман Інгарден]] — польський філософ, професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету]], викладав у гімназії математику.
* Станіслав Бузат — директор гімназії у міжвоєнний період, вчитель історії.
* Марія Левицька — вчитель польської мови та літератури.

== Відомі випускники школи ==
* [[Маркіян Шашкевич]] (1811–1843) — народний поет, прозаїк, автор «[[Русалка Дністровая|Русалки Дністрової]]».
* [[Каспар Вайґель]] (1880–1941) — польський вчений геодезист і фотограмметрист, ректор [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] у 1929/30 навч. році.
* [[Станіслав Лем]] (1921–2006) — польський [[письменник]]-[[фантаст]] і [[філософ]].
* [[Ілько Лемко]] (1951) — музикант, письменник, публіцист, дослідник історії Львова.
* Андрій Сагайдаковський (1957) — художник.
* [[Качор Ігор Володимирович|Качор Ігор]] (1956) — автор, львовознавець, реконструктор старовини
* Корнійчук (Демчишин) Олена (1957) — д. м. н., професор, завкафедри [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького]]
* [[Трофимук Мирослав Степанович|Мирослав Трофимук]] (1960) — історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф.
* [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]] (1968) — політик.

== Відзначення 190-літнього ювілею ==
[[14 листопада]] [[2008]] у Львівській Опері відбулися урочистості з нагоди 190-річчя з дня заснування СШ № 8. Деякі світлини з урочистого святкування у Львівській опері та Палаці мистецтв можна побачити за адресою: http://schule8.iapmm.lviv.ua/190.html

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Львівська школа № 8.
|Портал = Львів
|Портал-зображення = Хоругва Львова.png
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати =
|Вікіджерела =
|Віківиди =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:School 8 (Lviv)
|Метавікі =
|Проект =
|Родовід =
}}
* [http://www.schule8.org.ua Веб-сторінка школи]

[[Категорія:Школи Львова|08]]
[[Категорія:Історичні гімназії України|Школа]]
[[Категорія:Спеціалізовані загальноосвітні школи України|Львів]]
[[Категорія:Навчальні заклади, засновані 1818|Львів]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2014-04-20T10:47:29Z

Вальдимар:

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| зображення = Головківка-центр2.JPG
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
[[Файл:Живун.JPG|ліворуч|thumb|200px|Джерело «Живун»]]

=== Географічне положення ===
Село розташоване за 43 км від районного центру — міста [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на пагорбі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена височинами, вкритими [[ліс]]ом. На північ, в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст (фрагменти цієї церкви з червоного натурального граніту можна знайти на території села й досі), П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
[[Файл:Головківка1.JPG|ліворуч|міні|200px|Пам'ятник загиблим односельчанам]]
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у найкращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
[[Файл:HolovkivkaKlub.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Сільський клуб]]

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Господарство ==
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|праворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
[[Файл:Головківка3.JPG|праворуч|міні|200px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|180пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

<center><gallery>
Файл:Головківка-амбулаторія.JPG|Фельдшерсько-акушерський пункт
Файл:Головківка-музей.JPG|Народний музей села
Файл:Головківка-школа.JPG|сільська школа
Файл:Головківка-сільрада.JPG|Сільська рада
Файл:Головківка-Поповий став.JPG|Поповий став
</gallery></center>

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2014-04-20T10:46:09Z

Вальдимар: /* Люди */

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
[[Файл:Живун.JPG|ліворуч|thumb|200px|Джерело «Живун»]]

=== Географічне положення ===
Село розташоване за 43 км від районного центру — міста [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на пагорбі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена височинами, вкритими [[ліс]]ом. На північ, в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст (фрагменти цієї церкви з червоного натурального граніту можна знайти на території села й досі), П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
[[Файл:Головківка1.JPG|ліворуч|міні|200px|Пам'ятник загиблим односельчанам]]
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у найкращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
[[Файл:HolovkivkaKlub.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Сільський клуб]]

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Господарство ==
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|праворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
[[Файл:Головківка3.JPG|праворуч|міні|200px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|180пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

<center><gallery>
Файл:Головківка-амбулаторія.JPG|Фельдшерсько-акушерський пункт
Файл:Головківка-музей.JPG|Народний музей села
Файл:Головківка-школа.JPG|сільська школа
Файл:Головківка-сільрада.JPG|Сільська рада
Файл:Головківка-Поповий став.JPG|Поповий став
</gallery></center>

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2014-04-20T10:38:15Z

Вальдимар:

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
[[Файл:Живун.JPG|ліворуч|thumb|200px|Джерело «Живун»]]

=== Географічне положення ===
Село розташоване за 43 км від районного центру — міста [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на пагорбі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена височинами, вкритими [[ліс]]ом. На північ, в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст (фрагменти цієї церкви з червоного натурального граніту можна знайти на території села й досі), П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
[[Файл:Головківка1.JPG|ліворуч|міні|200px|Пам'ятник загиблим односельчанам]]
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у найкращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
[[Файл:HolovkivkaKlub.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Сільський клуб]]

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Господарство ==
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|праворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
[[Файл:Головківка3.JPG|праворуч|міні|200px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2014-04-20T10:30:26Z

Вальдимар:

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==

=== Географічне положення ===
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Файл:Головківка3.JPG|right|thumb|200px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Файл:Головківка1.JPG|right|thumb|200px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Файл:Живун.JPG|right|thumb|200px|Джерело «Живун»]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст (фрагменти цієї церкви з червоного натурального граніту можна знайти на території села й досі), П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у найкращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
[[Файл:HolovkivkaKlub.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Сільський клуб]]
=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2013-09-18T17:14:50Z

Вальдимар: саме Руминія

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==

=== Географічне положення ===
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадовими породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрослось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Файл:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Файл:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Файл:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело «Живун»]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2013-05-05T03:41:42Z

Вальдимар:

{{Otheruses|Головківка}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]]
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = 20936, с. Головківка, вул. Шевченка; тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 Головківка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}

'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==

=== Географічне положення ===
[[Файл:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні −37°С. Тривалість безморозного періоду 144–187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35 мм. Глибина промерзання ґрунту — 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==

=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Файл:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Файл:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Файл:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело «Живун»]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]–[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
: ''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]].

З [[1866]] року Головківка — [[Головківська волость|волосний центр]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]].

Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

{{Перепис-1897|+|1755|1722|3436|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-80}}</ref>.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал «Хто є хто»]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==

=== Головківська кераміка ===
[[Файл:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX–XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

=== Народний музей ===
: ''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]

=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].

=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.

=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський повіт}}
{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1775]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2013-04-17T05:45:38Z

Вальдимар: /* Люди */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[Поле (екосистема)|полях]] багато високих [[Могила (насип)|могил]].

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] становить 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[Церква (храм)|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|XIX столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

У [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив'яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківки]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село розташоване на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село розташоване в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Люди ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я. М. Брюховецького]]
'''Історичні особи:'''
* [[Брюховецький Яків Михайлович]] (1931–2006) — гончар, заслужений майстер народної творчості України. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Павло Іванович]] (1906–1982) — генерал-майор, учасник Другої світової війни. Народився в Головківці.
* [[Буряченко Кирило Іванович]] (1900–1960) — дипломат. Народився в Головківці.
* [[Головко Федір Андрійович]] (1925–2003) — доктор технічних наук, професор. Народився в Головківці.
* [[Горбань Федір Іванович]] (1883–1918) — революціонер, більшовик, борець за встановлення Радянської влади в Сибіру, розстріляний у Ново-Миколаївську.
* [[Литвин Микита Васильович]] (1900–1992) — заслужений вчитель України
* [[Похил Павло Федорович]] (?-?) — доктор хімічних наук, професор.
'''Сучасники:'''
* [[Брюховецький Іван Якович]] (1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці
* [[Дробіт Микола Іванович]] (1957, Головківка) — викладач військової академії міста Твер (Росія).
* [[Задоя Анатолій Олександрович]] (1953, Головківка) — доктор економічних наук, професор.
* [[Павленко Анатолій Олександрович]] (1942) — перекладач і письменник
* [[Соломіцький Олексій Лукич]] (1929) — український письменник. Вчителював у Головківці, має в селі хату, де проживає влітку. Майже всі твори написані в Головківці та на сюжети з життя її мешканців.
* [[Титар Надія Костянтинівна]] — заслужений вчитель України
: ''Див. також: [[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2011-10-29T18:30:14Z

Вальдимар: /* Ресурси Інтернету */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi Raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

[[ru:Головковка (Черкасская область)]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2011-10-29T18:27:37Z

Вальдимар: Відкинути редагування 94.153.121.159 до зробленого EmausBot

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

[[ru:Головковка (Черкасская область)]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2010-10-26T15:48:46Z

Вальдимар: /* Сучасність */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
=== Економіка ===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2010-10-26T15:48:21Z

Вальдимар: /* Сучасність */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = [[Головківська сільська рада (Чигиринський район)|Головківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться [[Атаманський парк]] — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Файл:Головківка2.JPG|thumb|200px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
=== Економіка ===
[[Файл:Головківка-тракторний стан.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Тракторний стан]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
=== Соціальна сфера ===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
=== Що цікавого ===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси — [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2010-08-31T16:51:56Z

Вальдимар: /* Народний музей */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = {{Чрк}}
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код = 4730
| координати = {{coord|49|7|13|N|32|20|18|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 7 || lat_sec = 13
| lon_deg = 32 || lon_min = 20 || lon_sec = 18
| адреса = с.Головківка, тел. 90-2-46
| сільський голова = Макуха Сергій Вікторович
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=26.07.2009&rf7571=38584 картка]
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс]]ом. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр]]ах село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак]]и і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт]]ами та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг]]ового покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр]]ах, Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат]]ів. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка]]х, обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ]]у ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп]]у, яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів]]ський Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин]]и, Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин]]а та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир]]я, Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин]]а і [[Суботів (Черкаська область)|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2009-08-03T18:26:47Z

Вальдимар: /* Персоналії */

{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка (Чигиринський район)]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп|колгоспу]], яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів|Канівський]] Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка (Чигиринський район)|Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
[[Файл:Могила Брюховецького.jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Я.М.Брюховецького]]
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}
{{добра стаття}}
[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-18T11:56:19Z

Вальдимар:

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Макуха Сергій Вікторович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поблизу поселив [[робітник]]а із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших [[селяни|селян]]. Людей переселяли з навколишніх сіл — з [[Полуднівка|Полуднівки]] та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;
* За іншою версією, біля одного із [[ставок|ставків]] оселився селянин Головко із своєю [[сім'я|сім'єю]]. Начебто від його [[прізвище|прізвища]] і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка (Чигиринський район)]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп|колгоспу]], яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів|Канівський]] Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T17:25:28Z

Вальдимар: /* Релігія */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка (Чигиринський район)]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп|колгоспу]], яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів|Канівський]] Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Івана Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T12:20:56Z

Вальдимар: /* Історія */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка (Чигиринський район)]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп|колгоспу]], яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів|Канівський]] Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T12:19:37Z

Вальдимар: /* Головківська кераміка */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Культура ==
===Головківська кераміка===
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

===Народний музей===
:''Основна стаття: '''[[Народний музей села Головківка (Чигиринський район)]]'''''

Краєзнавчий [[музей]] села від початку був задуманий як данина пам'яті багатьом поколінням [[селяни|селян]]. Ініціатором ідеї створення такого музею виступив Борис Миколайович Кузик. Обійшовши всі хати жителів, [[вчитель]] [[історія|історії]] сільської школи Валентина Бухтій зі своїми учнями зібрала сотні експонатів. Для будівлі музею була обрана садиба [[колгосп|колгоспу]], яку реставрували. Музей відкрито [[21 травня]] [[2004]] року, у храмове свято [[Іван Богослов|Івана Богослова]]. Обряд освячення здійснив [[архієпископ]] Черкаський та [[Канів|Канівський]] Софроній.

Музей поділений на кілька залів, кожен з яких відповідає певній тематиці. Найперший зал розповість про природу мальовничого краю. Серед експозицій інших залів присутні тисячі унікальних експонатів, історичних документів та фотографій. Тут є предмети давнини, [[скіфи|скіфської]] епохи, епохи [[козацтво|козацтва]], поступово наближаючись до сучасності. [[туризм|Туристи]] можуть побачити предмети народного вжитку місцевих українських жителів, їх прикраси та національний одяг, відкриють для себе красу головківської кераміки.

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T12:04:45Z

Вальдимар: /* Що цікавого */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького. Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ. Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку. Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

До села можна потрапити автобусами рейсами [[Кіровоград]]-[[Медведівка]] та Черкаси - [[Матвіївка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T10:46:26Z

Вальдимар: /* Ресурси Інтернету */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького.

Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку.

Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта. До села можна потрапити автобусом рейсом [[Кіровоград]]-[[Медведівка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]
* [http://oblrada.ck.ua/chigirin/istoriya.htm Видатні постаті Чигиринщини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-12T10:43:10Z

Вальдимар: /* Походження назви */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує 3 версії походження назви села:
* За однією з версій, у районі села протікала невелика [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]]. Для праці на млині пан поселив поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл - з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що тут жив [[козак]] Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького.

Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку.

Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта. До села можна потрапити автобусом рейсом [[Кіровоград]]-[[Медведівка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси Інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-10T16:29:37Z

Вальдимар: /* Сучасність */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
===Економіка===
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3» та Головківський гранітний [[кар'єр]].
===Соціальна сфера===
У селі діють навчально-виховний комплекс, будинок культури із кіноустановкою, [[бібліотека]], поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.
===Що цікавого===
У селі туристи можуть відвідати Народний музей села Головківка, де виставлені роботи славнозвісного гончара Брюховецького.

Поряд із музеєм знаходиться монумент загиблим воїнам у часи ВВВ.

На околиці села знаходиться [[джерело "Живун"]] на території Атаманського парку.

Село знаходиться на високих мальовничих пагорбах, з яких відкриваються гарні краєвиди, на північній околиці зростає велике [[ромашка|ромашкове]] поле.

Для туристів працюють магазини (див. схему села), [[банк]], пошта. До села можна потрапити автобусом рейсом [[Кіровоград]]-[[Медведівка]], або ж прямими з [[Чигирин|Чигирина]] та [[Черкаси|Черкас]].

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-10T15:38:50Z

Вальдимар: /* Ресурси інтернету */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Електронна версія музейної експозиції]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-10T15:36:15Z

Вальдимар: /* Ресурси інтернету */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]
* [http://www.cherkassy.net/~coldjar Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-10T15:33:14Z

Вальдимар: /* Література */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка. ISBN 966-7036-52-9

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-10T15:30:29Z

Вальдимар: /* Історія */

{{Кандидат в добрі статті}}
{{Село|
| назва = Головківка
| область = [[Черкаська область]]
| район = [[Чигиринський район]]
| рада = Головківська сільська рада
| код КОАТУУ = 7125481501
| розташування = Chigirinckyi.gif
| опис розташування = Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx = 64
| mapy = 136
| населення = 1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа = 6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність = 188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о = 40,7 (фізична)
| ref-відстань о = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р = 43 (автошляхами)
| станція = [[Фундукліївка]]
| відстань ст = 25
| схема = Golovkivka.mapa.JPG
| адреса = 20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}
{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 осіб ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

== Природа ==
=== Географічне положення ===
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей, де розташоване цілюще [[радон]]ове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

=== Геологія ===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

== Топоніміка ==
=== Походження назви ===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

=== Місцеві назви ===
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|300px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|300px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|300px|Джерело "Живун"]]
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка, Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

== Історія ==
:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''
Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного [[Фляндровий розпис|фляндрового розпису]]. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут [[комуна|комуни]] і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/15/67.html Український видавничий портал "Хто є хто"]</ref>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

== Головківська кераміка ==
[[Зображення:Головківська кераміка.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Головківська кераміка на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] в [[Київ|Києві]]]]
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

== Сучасність ==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

== Релігія ==
За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

== Персоналії ==
З селом пов'язані долі таких людей:
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
* заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
* генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
* дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
* доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
* доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
* доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
* заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
* викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
* український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
* перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:49:40Z

Вальдимар: /* Сучасність */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

===Місцеві назви===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця в ім'я Святителя Миколая Чудотворця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:48:40Z

Вальдимар: /* Історія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

===Місцеві назви===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Храм в ім'я Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:43:49Z

Вальдимар: /* Релігія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

===Місцеві назви===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:38:24Z

Вальдимар: /* Сучасність */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

===Місцеві назви===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична [[амбулаторія]], філія Ощадбанку, [[магазин|магазини]], Народний [[музей]] села Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

Є чотири головні релігійні громади:
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]] Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:36:42Z

Вальдимар: /* Топоніміка */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

===Місцеві назви===
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

Є чотири головні релігійні громади:
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]] Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:36:18Z

Вальдимар: /* ТОпоніміка */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Топоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Топоніміка==
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

Є чотири головні релігійні громади:
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]] Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:36:03Z

Вальдимар: /* Походження назви */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==ТОпоніміка==
===Походження назви===
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Топоніміка==
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

Є чотири головні релігійні громади:
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]] Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T21:34:56Z

Вальдимар: /* Географія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Природа==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
===Географічне положення===
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Топоніміка==
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==

За легендою, записаною в селі Головківка, Святий апостол [[Андрій Первозванний]] та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось [[Джерело "Живун"|джерело "Живун"]].

Село знаходиться в оточені стародавніх святих обителей: [[Мотронинський монастир|Свято-Троїцького Мотронинського]] [[монастир|монастиря]], Чубіївського монастиря в ім'я Преподобного Онуфрія Великого, [[Медведівський монастир|Медведівського храму]] та храмів [[Чигирин|Чигирина]] і [[Суботів|Суботова]].

В самому ж селі діє [[церква в ім'я Іоанна Богослова]] та 2 каплички: в ім'я Святителя Миколая Чудотворця та Святої великомучениці Параскеви.

Є чотири головні релігійні громади:
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]] Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T18:06:15Z

Вальдимар: /* Походження назви */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Топоніміка==
Територія [[село|села]] умовно поділяється на кілька сільських кутків, більшість з яких носять назви прізвищ селян, які першими поселялись на нові території. Так з'явились Овдіївка, Нижня та Верхня Титарівка, Дроботівка (Пердунівка), Басівка. Схожу назву отримав і куток Поселянівка. Деякі назви несуть в собі характер поселення: Ярки розміщені у невеликих [[яр|ярах]], Загороди утворені на околиці села окремою вулицею, Центр розміщений у центрі, Вигін на місці старого [[ринок|базару]], на Хуторі селились поміщицькі селяни, у Криницівці були криниці з найкращою водою у селі. Назва кутка Церковна походить від давньої [[церква|церкви]], яка розміщалась тут у [[XVII]]-[[XVIII]] ст, П'ятихатки утворені були з 5 хат, у Руминії проживали [[румуни]], на кутку Волосна розміщувалась волосна садиба, через куток Янівку йшла дорога до села Янівка.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T17:50:19Z

Вальдимар: /* Історія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T17:08:15Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік ([[2007]]; 3652 у [[1965]], 2865 у [[1968]], 2646 у [[1972]]).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T17:07:13Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.mapa.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T06:15:35Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T06:14:46Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A012?rdat1=20.10.2003&rf7691=7698|Заєць Олександр Прокопович]
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-09T06:11:33Z

Вальдимар: /* Релігія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,648
| ref-площа =
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =188,17
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| сільський голова=Заєць Олександр Прокопович
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]], центр [[сільська рада|сільської ради]], якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
[[Зображення:Холодний Яр1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид із Головківки на [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівку]]]]
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело «Живун», лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
[[Клімат]] помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву — 730 мм, мінімальна — 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні [[вітер|вітри]].

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
* За однією з них, у районі села протікала [[річка]], на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, [[селяни|селянина]] Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
* За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
* Третя версія говорить про те, що жив тут [[козак]] Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у [[1775]] році. У [[18 століття|18 столітті]] село перебувало під владою польської [[шляхта|шляхти]].

У [[1835]] році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З [[1866]] року Головківка — волосний центр [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. У [[1888]] році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника [[Терещенко Микола Артемович|Миколи Артемовича Терещенко]].

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в [[19 століття|ХІХ столітті]] існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих [[музей|музеях]] різних країн світу.

У [[1923]] році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у [[1928]] році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У [[1929]] році утворено ще два [[колгосп]]и: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на [[1972]] рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У [[1974]] році споруджено нове приміщення середньої школи, у [[1976]] — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У [[1995]] році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У [[1997]] році жителі села за власні кошти почали добудовувати [[церква|церкву]].

В [[2004]] році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]].

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю [[кераміка|керамікою]], головківське [[гончарство]] є унікальним явищем в історії [[українська культура|української культури]]. Відомий такий факт: наприкінці [[XVII століття]] на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який [[віл|волами]] відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка — один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX—XX столітть. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких [[землянка|землянках]], обігрівались теплом опалювальної [[піч|печі]]. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд ([[глечик]]и, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села — [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]] ([[Білорусь]]).

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ «Головківське-3», навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с. Головківки.

==Релігія==
В селі діють чотири релігійні громади:
* Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова;
* Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви;
* Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит [[Мотронинський монастир|Мотронинського монастиря]]);
* Християнська церква «Слово Віри».

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету ==
{{Commonscat|Golovkivka (Chygyrynskyi raion)}}
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html Видавничий Дім «Хто є Хто»]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-08T23:17:12Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246

}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-08T23:03:55Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| адреса =20936 вул.Шевченка, тел. 8-04730-90246
| голова =Заєць Олександр Прокопович
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=38584 Головківка на сайті Верховної Ради]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-08T22:51:40Z

Вальдимар: /* Клімат */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе [[літо]] і відносно тепла [[зима]]. Пересічна температура [[повітря]] становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість [[опади|опадів]] складає 482 мм. Найбільша глибина [[сніг|снігового]] покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-08T22:49:40Z

Вальдимар: /* Геологія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього [[протерозой|протерозою]] Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими [[граніт|гранітами]] та осадочними породами [[кайнозой|кайнозою]].

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе літо і відносно тепла зима. середньорічна температура повітря становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість опадів складає 482 мм. Найбільша глибина снігового покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-07T22:53:35Z

Вальдимар: /* Ресурси інтернету */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині Українського кристалічного щита в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього протерозою Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими гранітами та осадочними породами кайнозою.

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе літо і відносно тепла зима. середньорічна температура повітря становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість опадів складає 482 мм. Найбільша глибина снігового покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]

{{Кандидат в добрі статті}}

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-08-07T12:17:27Z

Вальдимар: /* Історія */

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
| схема =Golovkivka.map.JPG
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині Українського кристалічного щита в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього протерозою Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими гранітами та осадочними породами кайнозою.

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе літо і відносно тепла зима. середньорічна температура повітря становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість опадів складає 482 мм. Найбільша глибина снігового покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==
[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]

Holowkiwka (Tscherkassy)

2008-07-23T16:11:40Z

Вальдимар:

{{Село|
| назва =Головківка
| область =[[Черкаська область|Черкаська]]
| район =[[Чигиринський район|Чигиринський]]
| рада =Головківська сільська рада
| код КОАТУУ =7125481501
| розташування =Chigirinckyi.gif
| опис розташування =Головківка на мапі Чигиринського району
| mapx =64
| mapy =136
| населення =1251(на 01.01.2007)<ref>[http://oblrada.ck.ua/chigirin/naselenist.htm Сторінка Чигиринської районної ради]</ref>
| площа =6,09
| ref-площа =<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/67.html who-is-who.com.ua]</ref>
| засновано = [[1775]] рік
| щільність =205,42
| висота = 205
| водойма =
| поштовий індекс = 20936
| телефонний код =473090
| координати = {{Coor dms |49|7|0|N|32|19|60|E|scale:30000}}<ref>[http://www.fallingrain.com/world/UP/0/Golovkovka.html www.fallingrain.com] {{ref-en}}</ref>
| адреса =
| герб =
| відстань о =40,7 (фізична)
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.12022&x=32.33826 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref>
| відстань р =43
| станція =[[Фундукліївка]]
| відстань ст =25
}}{{Otheruses|Головківка}}
'''Головкі́вка''' — [[село]] [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] на [[Україна|Україні]]. Центр сільської ради, якій також підпорядковане [[селище]] [[Скелівка (Чигиринський район)|Скелівка]]. [[Населення]] — 1251 чоловік (2007 рік; 3652 у 1965 році, 2865 у 1968 році, 2646 у 1972 році).
[[Зображення:Golovkivka.map.JPG]]

==Географія==
Село розташоване за 43 км від районного центру — [[місто|міста]] [[Чигирин]] і за 25 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Фундукліївка]]; на території урочища [[Холодний Яр]].

Головківка стоїть на горі. Від неї спускається на декілька кілометрів розлога [[долина]], з трьох боків оточена горами, вкритими [[ліс|лісом]]. На [[північ]], в кінці долини, село [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]]. Від неї ліворуч, попід гори, іде смугою й ховається у лісі і в [[яр|ярах]] село [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]]. На хвилястих [[поле|полях]] багато високих курган-могил.

Неподалік села знаходиться Атаманський парк — заповідне урочище із системою [[ставок|ставків]] та алей , де розташоване цілюще родонове джерело "Живун", лікувальні властивості якого були відомі ще до [[1 століття до н.е.]] [[Козак|Козаки]] і [[гайдамаки]] теж віддавали шану цій [[вода|воді]], лікуючи нею рани.<ref>[http://www.panterra.com.ua/review/4/sub_hm1.htm Холодний Яр]</ref>

В селі налічується 1029 дворів. Землі Головківки займають 664,8 га, під сільськогосподарськими угіддями 3225,8 га, в користування громадян 452,5 га. Село простяглось із північного заходу на південний схід на 6 км.

===Геологія===
Село розташоване в центральній частині Українського кристалічного щита в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові приймають участь породи двох структурних поверхів - глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього протерозою Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими гранітами та осадочними породами кайнозою.

===Клімат===
Клімат помірно-континентальний, з чітким поділом пір року. Характерні посушливе літо і відносно тепла зима. середньорічна температура повітря становить +8°С. Максимальна температура у липні +37°С, мінімальна у грудні -37°С. Тривалість безморозного періоду 144-187 діб. Середньорічна кількість опадів складає 482 мм. Найбільша глибина снігового покриву - 730 мм, мінімальна - 35мм. Глибина промерзання ґрунту - 0,2-1,1 м. Переважають північно-західні, північні та західні вітри.

==Походження назви==
Існує кілька версій походження назви села:
*За однією з них, у районі села протікала річка, на якій пан збудував [[водяний млин]], а поблизу поселив робітника, селянина Головатого. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Люди переселилися не лише з [[Полуднівка|Полуднівки]], а й з Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка.
*За іншою версією, біля одного із ставків оселився якийсь селянин Головко. Начебто від його прізвища і пішла назва села.
*Третя версія говорить про те, що жив тут козак Головко. Він дуже відчайдушно боровся із турками-татарами. Навколо нього оселялись й інші сім'ї.

==Історія==

[[Зображення:Головківка3.JPG|right|thumb|308px|Церква]]
[[Зображення:Головківка1.JPG|right|thumb|308px|Пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни]]
[[Зображення:Живун.JPG|right|thumb|308px|Джерело "Живун"]]

:''Основна стаття: '''[[Історія села Головківка]]'''''

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби [[Бронзова доба|епохи бронзи]], на [[захід]] від села відкрито [[скіфи|скіфське поселення]], [[1878]] року знайдено скарб [[Стародавній Рим|римських]] [[монета|монет]]. Знайдено вироби часів [[Київська Русь|Київської Русі]].

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор [[Фундуклей Іван Іванович|Іван Іванович Фундуклей]]. З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту [[Київська губернія|Київської губернії]]. У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

Головківка була центром українського [[гончарство|гончарства]], де в ХІХ ст. існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й "панський" [[посуд]] на замовлення [[Польща|польських]] [[король|королів]] та [[магнат|магнатів]]. Ці сервізи зберігаються у кращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль "Незаможник", яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися "Промінь". У 1929 році утворено ще два [[колгосп]]и: "Перемога" (Жовтнева революція") та "Дружба". Під час [[голодомор|голодомору 1932 — 1933 років]] у селі померло понад 500 осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут проходили бої [[радянські партизани|партизанських загонів]] ім. [[Сталін|Сталіна]] та ім. [[Ворошилов|Ворошилова]]. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — "Іскра". Станом на 1972 рік у селі працювала [[середня школа]], 3 [[бібліотека|бібліотеки]], будинок культури з стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 [[їдальня|їдальні]], майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та [[амбулаторія|лікарську амбулаторію]].

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу "Іскра". У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

В 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святого великомученика Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

==Головківська кераміка==
З давніх-давен Головківка славилася своєю керамікою, головківське гончарство є унікальним явищем в історії української культури. Відомий такий факт: наприкінці XVII ст. на замовлення польського королівського двору головківськими майстрами було виготовлено столовий сервіз на 250 персон, який волами відправили до [[Польща|Польщі]]. Далі цей витвір, вже як королівський дарунок, потрапив до вищих королівських осіб [[Франція|Франції]].

Головківка - один з найцікавіших в Україні центрів фляндрового керамічного розпису XIX-XX ст. У той час село було головним осередком виробництва мальованого посуду на Чигиринщині. Гончарні містились в глибоких землянках, обігрівались теплом опалювальної печі. [[1912]] року в селі діяло 19 гончарень та 70 майстрів. Вони виготовляли мальовані миски, полив`яний посуд (глечики, горщики, тикви, ринки тощо).

Одним з найвідоміших гончарів України можна назвати уродженця села - [[Брюховецький Яків Михайлович|Якова Михайловича Брюховецького]], який в [[2000]] році став переможцем міжнародного конкурсу гончарів у [[Вітебськ|Вітебську]], [[Білорусь]].

==Сучасність==
[[Зображення:Головківка2.JPG|thumb|250px|Каплиця]]
У Головківці працюють сільськогосподарське підприємство СТОВ "Головківське-3", навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, медична амбулаторія, філія Ощадбанку, магазини, Народний музей с.Головківки.

==Персоналії==
З селом пов'язані долі таких людей:
*[[Герой Соціалістичної Праці]] [[Брюховецький Іван Якович|Іван Якович Брюховецький]],
*заслужений майстер народної творчості України, гончар [[Брюховецький Яків Михайлович|Яків Михайлович Брюховецький]]
*генерал-майор [[Буряченко Павло Іванович|Павло Іванович Буряченко]],
*дипломат [[Буряченко Кирило Іванович|Кирило Іванович Буряченко]],
*доктор технічних наук, [[професор]] [[Головко Федір Андрійович|Федір Андрійович Головко]],
*доктор економічних наук, професор [[Задоя Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Задоя]],
*доктор хімічних наук, професор Павло Федорович Похил,
*заслужені вчителі України [[Литвин Микита Васильович|Микита Васильович Литвин]] та Надія Костянтинівна Титар,
*викладач військової академії міста [[Твер]] ([[Росія]]) [[Дробіт Микола Іванович|Микола Іванович Дробіт]],
*український письменник [[Соломіцький Олексій Лукич|Олексій Лукич Соломіцький]],
*перекладач і письменник [[Павленко Анатолій Олександрович|Анатолій Олександрович Павленко]]

''Див. також: '''[[:Категорія:Персоналії:Головківка (Чигиринський район)]]'''''

==Посилання==
{{reflist|1}}

== Література ==
* {{ІМСУ}};
* Головківка. Народний музей і визначні місця перлини Холодного яру. Дніпропетровськ. В.Бухтій, О.Горшков, О.Кравченко;
* Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б.Кузик, В.Білошапка

== Ресурси інтернету==
* [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/golovkivka Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини]

{{Чигиринський район}}

[[Категорія:Головківка (Чигиринський район)|*]]